Медичні статті » Психіатрія » Дослідження депресивних реакцій у хворих на хронічний панкреатит | Психіатрія


Ліпатов В.А. (E-mail [email protected]), Євдокимова Є. М.

Присвячується 50-дутію студентського наукового гуртка кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Курського державного медичного університету ім. Г.Є. Островерхова

Депресії є найбільш частим проявом психічної патології у пацієнтів, які страждають хронічними соматичними захворюваннями, до числа яких належить і хронічний панкреатит (ХП). Так, дослідженнями А.Б. Смулевича та ін (1997) було показано, що частота нозоненних депресій у соматичних стаціонарах досягає 50-80%. Кром того маніфестація депресивного розладу сприяє погіршенню перебігу і наслідків соматичного захворювання, забезпечує збільшення частоти рецидивів. Своєчасна діагностика і терапевтична корекція дозволяють підвищити якість лікування і якість життя пацієнтів.

Метою цього дослідження стало вивчення рівня депресії у хворих ХП. Для цього була використана версія структурувати інтерв'ю для визначення рівня депресії Гамільтона (Hamilton M., 1960 1988), що включає в себе оцінку 21 симптому. Головним показником шкали є сума балів (загальний бал) по якому депресії поділяють на легкі (7-16 балів), середньої тяжкості (17-27 балів) і важкі (понад 27 балів). Клініко-психопатологічні характеристики цих депресій в цілому відповідають описам, наведеним в МКБ-10. Її результати доповнювалися даними бесіди з хворим в ході якої уточнювалися причини, тривалість і динамічні особливості погіршення емоційного стану.

Було досліджено 30 хворих ХП і 30 клінічно і сонографически здорових людей (контрольна група).

В ході дослідження було встановлено, що при хронічному панкреатиті спостерігаються депресивні реакції легкого та середнього ступеня. При цьому у 3-х пацієнтів (10%) депресивні симптоми були відсутні, у 22 осіб (7333%) відзначалися депресивні реакції легкого ступеня, в 5 випадках (1667%) спостерігалися депресивні реакції помірного ступеня. За емоційної спрямованості, помірні депресивні реакції характеризувалися тривожної забарвленням, наявність фобічних і тривожно-іпохондричних переживань, присутністю симптомів, що вказують на соматичні прояви тривоги (часте сечовипускання, рясне потовиділення, головний біль, сухість у роті, бол і відчуття тяжкості в епігастрії, зниження апетиту і т д.), сенесталгіческімі проявами (печіння, тиск і т.д.). Динамічне спостереження за станом хворих показало, що депресивні реакції легкого ступеня зменшувалися в міру поліпшення соматичного стану пацієнта і практично не вимагали призначення спеціального лікування. При депресивних реакціях помірного ступеня зазначалося уповільнений розвиток терапевтичного ефекту від призначеного лікування, збереження зниженого настрою навіть при стабілізації соматичного стану.

Таким чином, в результаті дослідження було встановлено:

  • наявність депресивних реакцій у 90% хворих ХП;
  • за ступенем тяжкості депресивні реакції розділялися на незначно виражені (22 особи - 7333%); помірно виражені (5 осіб - 1667%); їх відсутність було діагностовано у 3 пацієнтів (10%);
  • депресивні реакції носили переважно тривожний характер і супроводжувалися соматичними еквівалентами;
  • бажаність призначення спеціального лікування у випадках помірно виражених депресивних реакцій (вегетокорректори, транквілізатори, антидепресанти, нейролептики), що буде підвищувати ефективність призначеного лікування та сприяти профілактики психосоматичних ускладнень.

Список літератури

  1. Мосолов Е.Н. Клінічне застосування сучасних антидепресантів. -СПб, Медичне інформаційне агентство, 1995. -С. 480 - 481.
  2. Смулевич А.Б. та ін Діагностика та лікування депресій у соматичних хворих. Депресії і коморбідних розлади: М., 1997. -С. 250-260.
  3. Hamilton M. A rating scale for depression. J. Neurd. Neurosurg Psychiat. 1960. -Vol.23. -P. 56-62.
  4. Hamilton M. The clinical distinction between anxiety and depression. The Boderline between anxiety and depression. -Medidact., Leusten, Netherland, 1988. P.11-21.


...


2 (0,2966)