Імунна система відіграє найважливішу роль в одужанні від багатьох, особливо інфекційних хвороб. Її стан (тобто імунний статус) на момент розвитку і перебігу патологічного процесу становить винятковий інтерес.

Порушення імунного статусу роблять організм сприйнятливим до різних збудників, в тому числі до умовно-патогенних. Крім того, істотно зростає ризик розвитку аутоімунних процесів і хвороб злоякісного росту. Розпізнавання дефектного ланки імунного статусу - актуальне завдання клінічної медицини. Стан імунної системи можна оцінити комплексом показників.

• Стан факторів неспецифічної резистентності визначають за вмістом у сироватці крові комплементу, лізоциму, ІФН; також визначають фагоцитарну здатність макрофагів і цитотоксичну активність природних кілерів.

• Про активність імунної системи судять за рівнем різних класів Ig і цитокінів в сироватці крові, вмісту субпопуляцій Т-і В-лімфоцитів, їх здатності відповідати на Аг і мітогени, шкірних реакцій ГЗТ. Основні параметри, які визначаються при оцінці імунного статусу людини, наведені в табл. 10-9.