Вассерман Л.И., Іванов Д.О., Денисенко В.А., Лазуріна І.Г., Маракуліна І.Г., Тачмамедова Ж.К., Череднікова Т.В., Чурилова Е.Л.
Державний Університет, Педіатрична Медична Академія
Санкт-Петербург, Росія

У зв'язку з розвитком нових методів реанімації новонароджених розширилися можливості для збереження життя дітей, що раніше вважалися нежиттєздатними. В наслідок цього з'явилася категорія дітей, які зазнали інтенсивної терапії в ранній неонатальний період, що не могло не спричинити за собою істотних змінв їх онтогенезі. Ймовірно, ці зміни будуть виявлятися як на соматичному, так і на психологічному рівнях. На базі кафедри педіатрії ФПК і ПП СПбПМА проводиться комплексне медико-психологічне катамнестичних дослідження груп дітей 8 і 11 років, які перебували в ранній неонатальний період на відділенні реанімації та інтенсивної терапії новонароджених ДГБ № 1 м. Санкт-Петербурга.

Мета дослідження: Простежити типологію формуютьсяпсихологічних особливостей, їх взаємозв'язок з характером, тривалістю та інтенсивністю проводилися реанімаційних заходів, тяжкістю стану, діагнозом і загальним соціально-психологічним кліматом, в якому протікала вагітність, пологи і подальший розвиток дитини.

Завдання дослідження: 1) Виявлення специфічних особливостей пізнавальної діяльності дітей, які перенесли неонатальну реанімацію. 2) Вивчення нейропсихологічних особливостей, з побудовою нейропсихологического профілю. 3) Виявлення порушень емоційно-вольової сфери. 4) Класифікація виявлених порушень, розбиття вибірки на групи по психологічним порушень. 5) Виявлення закономірності між психологічними порушеннями і особливостями ранньої інтенсивної терапії. 6) Створення програм корекції та соціальної адоптації дітей даної категорії, що дозволить звести до мінімуму негативні наслідки реанімації.

Методи і методи дослідження: обстежено 79 дітей 1994 року народження. Для вивчення перелічених аспектів вищих психічних функцій були використані методики, апробовані на популяції сучасних російських дітей. Зокрема використовувалися 4 5 9 11 12 субтести методики Векслера (WISC), адаптована коректурна проба Бурдона, тест Черначека, окремі субтести нейропсихологічне батареї, розробленої під керівництвом Вассермана Л.І., опитувальник рівня дитячої тривожності, авторська методика Чередникової Т. В. 'Птах ". Використовувалася так само не апробована у вітчизняних умовах методика 'Naglieri Nonverbal Abiliti Test' (США), спрямована на вивчення особливостей невербального інтелекту дітей.

Результати дослідження та їх обговорення: У 46% випробовуваних відзначаються ознаки органічних порушень вищої нервової діяльності, виражені в неуспішності при виконанні нейропсихологічних проб. Так відзначається спотворення графічного образу простих геометричних фігур при їх відтворенні по пам'яті, інверсія кольорів і перверсія фігур при конструюванні за заданим зразком. У 34% дітей знижений рівень самоконтролю, що виражається у невиконанні інструкції при достатньому її розумінні, незважаючи на високий рівень зацікавленості в позитивній оцінці, що говорить про дисфункції лобових часток кори головного мозку. Присутній так само симптоматика порушень з боку мезоенцефальних структур (у 51% дітей): порушення емоційно-вольової регуляції у вигляді як надмірної ригідності (у 25%) так і зайвої лабільності (у25%) реакцій. У 48% дітей виявляється зниження інтелекту аж до затримки психічного розвитку, причому у 21% це зниження відзначається на тлі спочатку хорошою когнітивної бази (увага, пам'ять). Відзначаються суттєві розбіжності в значеннях вербального та невербального компонентів інтелекту (у 38%), що свідчить про надмірно вираженої функціональної асиметрії півкуль головного мозку.

Висновки. Дана робота являє собою звіт про перше, орієнтовний етапі масштабного дослідження, проте вже зараз можна говорити про низку тенденцій властивих досліджуваним дітям. Найбільш істотними, на наш погляд, особливостями даної групи дітей представляються органічні (різного ступеня вираженості) порушення (53% дітей), викликані можливо пренатальними і генетичними факторами, вираженість яких, однак не корелює явно з вираженістю когнітивних розладів. Зниження інтелекту яскраво проявляється у 48% дітей.

Перспективи. Очевидно, що виявлені зміни в подальшому можуть призвести до дезадоптаціі дитини в школі, помилкового визнання його важко навчаючою, в незалежності від реального рівня його інтелектуального розвитку. Однак, при своєчасному інформуванні батьків про особливості їхньої дитини, необхідності особливого педагогічного підходу, можливого застосування корекційних психологічних ігор і вправ можна уникнути фатального впливу приватного дефекту на загальне психологічний розвиток дитини. Особистісні особливості, виявлені поки лише на основі спостереження та бесіди, заслуговують, на наш погляд, більш детального вивчення. З цією метою передбачається розширення дослідження із застосуванням методик, спрямованих на вивчення особистісного профілю (дитячий варіант опитувальника Кеттела), реакції на фрустрацію (методика Розенцвейга) та особливостей міжособистісних відносин дітей (рисунок сім'ї). Крім того, передбачається приділити увагу вивченню сімейного виховання і поведінковим проявам дітей у звичній для них обстановці (будинок, школа).