В клінічній медицині 5% розчин глюкози (Декстроза) застосовують для регідратації і дезінтоксикації. Декстроза є ізотонічним розчином, тому добрезмішується з кров'ю, не надає подразнюючої дії на тканини і швидко виводиться із судинної системи. За оптичними властивостями декстроза ідентична 0.9% розчину хлориду натрію. Однак на відміну від останнього не містить електроліти, що дозволяє використовувати розчин для резектоскопії.
В літературі широко обговорювалася доцільність застосування декстрози для гістерорезектоскопії. З точки зору ряду авторів, 5% розчинглюкози може бути причиною розвитку гіпергідратації і, отже, гіпонатріємії. Разом з тим, в наших дослідженнях зареєстрований лише один випадок скороминущої гіпонатріємії, що виникла в післяопераційному періоді, причому зі слабко клінічною симптоматикою (слабкість, неспокій, тахікардія до 110 уд /хв).
Манітол для розтягування порожнини матки
Манітол є шестиатомнийспиртом, відноситься до групи цукрів. Манітол не впливає на клубочкову фільтрацію і відрізняється коротким періодом напіврозпаду. Більш того, 5% розчин манітолу має осмолярність 274 мосм /л, досить близьку до осмолярності сироватки крові (280 мосм /л). Короткий період напіврозпаду, відсутність впливу на клубочкову фільтрацію, осмолярність, ідентична сироватці крові - в сукупності послужили підставою для включення 5% розчину манітолу в групу «ідеальних» середовищ розтягування. Разом зтим, підвищена в'язкість розчину сприяє утворенню на поверхні електрода щільного нальоту, поява якого ускладнює проведення операції.
Сорбітол має структуру, схожу з манітол (обидва з'єднання містять шість вуглецевих груп), проте їх ме метаболізм істотно відрізняється: сорбітол руйнується до глюкози і фруктози, в той час як маннігол в невеликих концентраціях повністю метаболізується.
Цита є сумішшю 2.7% розчину сорбітолу і 0.54% розчину манітолу. Можливо, це з'єднання має достоїнствами «ідеальної» середовища розтягування порожнини матки, так як сорбітол характеризується високою прозорістю, низькою в'язкістю (не утворює щільного нальоту на поверхні інструментів), а манітол стимулює діурез при перевантаженні обсягу рідини - тобто забезпечує профілактику гіпонатріємії.
Гіскон для розтягування порожнини матки
Гіскон (Декстран-70) має молекулярну масу 70000 і є сумішшю 32% розчину декстрану в 10% розчині глюкози. Гіскон характеризується високою в'язкістю, низькою оптичною щільністю (рефракції індекс Гіскон складає 1.39), не проводить електрику і не змішується з кров'ю. Серед інших переваг Гіскон як середовища контрастування порожнини матки слід виділити: а) менша витрата рідини під час гістерорезектоскопії в порівнянні з низькомолекулярними сполуками, б) низький ризик інтравазаціі (завдяки високій молекулярній масі); в) подовжений період оптичної «ясності», оскільки Гіскон НЕ змішується з кров'ю.
Разом з тим, Гіскон не позбавлений і недоліків:
по-перше, Через високу в'язкості Гіскон вкрай складно забезпечити постійний відтік рідини з порожнини матки;
по-друге, Незмішаний-ся з декстраном кров (множинні ниткоподібним або пухкі структури) ускладнює візуалізацію ендометрію, стінок порожнини матки, а також гирл маткових труб;
по-третє, Гіскон утворює щільний наліт на поверхні інструментів, що не тільки ускладнює проведення операції, але і справляє негативний вплив на інструменти: відразу після гістероскопії з використанням Гіскон як середовище розтягуванні необхідно ретельно промити в гарячій воді телескоп, тубус телескопа (особливо стопорні крани), з'єднувальні шланги .
Гіскон є гідрофільним речовиною і при проникненні в кров здатний збільшувати об'єм циркулюючої рідини, але принаймні, в шість разів. У літературі описані випадки некардіогенний набряку легенів, що виник після гістероскопії із застосуванням декстрану-70. Передбачається, що Гіскон може надавати прямий токсичний вплив на легеневі капіляри, що приводить до екстравазації і внутрішньотканинному набряку легенів. R.Jedeikin et al. спостерігали такі ускладнення внутрішньопорожнинної інфу-зії Гіскон під час гістероскопії, як дисемінована внутрішньосудинна коагулопатія і респіраторний дистрес-синдром. Більше того, серед ускладнень внутрішньопорожнинної інфузії декстрану-70 відзначені анафілактічекіе реакції з летальним результатом, ризик розвитку яких варіює в межах 0.008-0.069%.