Лікування хворого повинно проводитися з урахуванням стадії хвороби, вираженості шкірних поразок і больового синдрому, ступеня інтоксикації, віку та наявності супутніх захворювань. Слід підкреслити, що частина хворих з легким перебігом хвороби не потребує прийомі противірусних препаратів. Можна обмежитися місцевим лікуванням, спокоєм, прийомом болезаспокійливих і інших симптоматичних засобів, що може бути здійснено в домашніх умовах. У більш важких випадках з поширеними ураженнями, вираженим больовим синдромом у страждаючих важкою супутньою патологією (хвороби крові, цукровий діабет і т.д.) лікування слід проводити в стаціонарі.
В даний час не отримано ефективні етіотропні препарати, Які надають специфічну дію на вірус герпесу, проте арсенал противірусних засобів, що використовуються при оперізувальному герпесі, в останні роки помітно розширився.
Дезоксирибонуклеаза (ДНК-аза) вводиться внутрішньом'язово по 25 мг або 125 мг 4 рази на день протягом 7-10 днів. Вона застосовується при герпетичних кератитах (у вигляді 02% розчину) місцево по 2 краплі в кон'юнктивальний мішок 3-4 рази на день протягом тривалого часу (до 2-3 тижнів).
Віразол (Рібовірін) призначається по 200 мг 3-4 рази на день протягом 7-10 днів. Найбільш помітний терапевтичний ефект від застосування ДНК-ази та Віразол спостерігається при ранньому їх призначенні в перші 2-3 дні хвороби.
Інтерферон (Людський лейкоцитарний) рекомендують застосовувати для профілактики кератитів і для лікування уражень очей вірусом оперізуючого герпесу (по 2 краплі через кожні 2 год протягом 2-3 тижнів). У більш важких випадках інтерферон можна поєднувати з керецид (іодоксіурідіном). Можливі спроби місцевого лікування інтерфероном оперізувального герпесу на ранній стадії захворювання при появі перших герпетичних висипань.
Вірустат призначається протягом тижня по 200-300 мг 3 рази на день до їди.
Місцеве лікування зводиться до змазування везикул рідиною Кастеллані, яка завдяки вмісту в ній резорцину має підсушують і легким прижигающим дією. У стадії переходу вмісту пухирців з серозного в «каламутне» (серозно-гній-ное або серозно-геморагічне запалення) застосовується 1% розчин метиленового синього, володіє дезинфікуючим і протизапальну дію. У період зворотного розвитку шкірних висипань при утворенні і відпадати корок застосовуються мазі: 5% дерматоловая мазь, Кольдо-крем, солкосерил, гассіполовая мазь (в наших спостереженнях без чітких переваг перед іншими мазями). Не помічено клінічної ефективності і від застосування 2-3% теоброфеновой мазі як для лікування шкірних поразок, так і у вигляді 05-1% для лікування герпетичних кератитів.
Ультрафіолетове опромінення (УФО) використовується обмежено (1-2 процедури) строго на зону ураження при наявності гіперекссудація і ерозій. Необхідний точний підбір суберітемних дози при проведенні УФО, т.к. у пацієнтів з гіперестезією підвищується, ймовірно, і чутливість до ультрафіолетових променів і можливі опіки здорових ділянок шкіри. Більшості хворих УФО не потрібно. З метою зменшення гіперекссудація, набряку та локального болю показано короткочасне застосування в невеликих дозах дегідратаційних засобів (діакарб, лазикс по 20-40 мг на добу). Призначаються антигістамінні препарати, аскорбінова кислота, солі кальцію протягом 10-12 днів.