Медичні статті » Наркологія » Винна клізма: екстрим, який може коштувати життя


Олексій Водовозов

Благими намірами дорога в пекло вимощена. Цей вислів згадується відразу ж після прочитанняновини, повідомленої агентством Reuters. У Сполучених Штатах, а точніше, на батьківщині тепер уже двічі президента США Джорджа Буша - у Техасі, розігрується справжня трагедія навколо однієї безглуздої смерті, що мала місце в травні 2004 року.

Хтось Майкл Уорнер (Michael Warner), великий любитель випити, страждав захворюванням горла, яке заважало йому займатися улюбленою справою. А випити хотілося дуже. Все б, швидшевсе, обійшлося, але 42-річна дружина Майкла - Теммі (Tammy Jean Warner) - вирішила допомогти стражденному чоловікові. За її розумінню, дві пляшки хересу (sherry) повинні були привести до тями 58-річного чоловіка. Але Майкл чомусь помер.

В ході розслідування з'ясувалося кілька цікавих обставин. Так як у Майкла Уорнера були проблеми з горлом, він не міг приймати спиртне традиційним шляхом і дружина зробила йомуклізму з хересу. Загальна кількість цього міцного вина склало три літри, концентрація алкоголю в крові бідолахи досягла 47 проміле - при тому, що 5 проміле вважається летальної концентрацією - і він благополучно помер.

Теммі Уорнер пред'явлено два звинувачення: у вбивстві з необережності й у спаленні заповіту чоловіка за місяць до його смерті (це також з'ясувалося в ході розслідування). Кожен з цихпунктів загрожує жінці двома роками в'язниці. Вона визнає, що зробила чоловікові клізму, але заявляє, що не бажала його смерті. Теммі здалася поліції і випущена під заставу в 30 тисяч доларів.

Здавалося б, Уоррену просто не пощастило. Описано ж випадки, коли люди благополучно виживали, маючи і набагато більш високу концентрацію алкоголю в крові. Як це трапилося
з 67-річним болгарином, в крові якого було 914 проміле алкоголю - майже в два рази вище смертельною. При цьому на лікарняне ліжко він потрапив тільки тому, що його збив автомобіль.

Однак, болгарин напивався традиційним шляхом, через рот, а американець пішов іншим шляхом - і ось як сумно все закінчилося. Насправді, шлях введення алкоголю в організм має колосальне значення. Алкоголь, який ми ковтаємо,повинен пройти стравохід, шлунок, тонку кишку, печінку довгий і виснажливий шлях, під час якого етиловий спирт вже частково руйнується. Та й запах з рота красномовно свідчить про те, що людина вже "заклав за комір".

Скільки разів доводилося чути про винахідливих водіїв-далекобійників, які, щоб не бути застукали ДАІ з цим самим недвозначним запахом, робили собі горілчаніклізми. Нібито й ефект потрібний досягається, і автоінспекцію можна з носом залишити.

Проте не так все просто і ці розповіді швидше байки, ніж керівництво до дії. Скажімо, аналіз крові на алкоголь ще ніхто не відміняв, а їй, крові, абсолютно байдуже, через яке отвір потрапило спиртне всередину.

Пряма кишка -досить унікальний орган нашого організму. Вона не тільки займається безпосередньо виведенням результатів переробки їжі назовні. Тут відбувається основне всмоктування води з калових мас назад в організм. Крім того, венозна

кров, з якої рідина повертається, відтікає в системи відразу двох найбільших вен організму - портальну і нижню порожнисту.

Система портальної вени, яка потім несе кров в печінку, нас мало цікавить, тому як відтікає туди незначна частина того, що всмокталося. А от нижня порожниста вена впадає безпосередньо в серце, точніше - в праве передсердя, потім кров з неї потрапляє в правий шлуночок, вкидається в мале коло кровообігу (легені), потім в ліве передсердя, лівий шлуночок і, нарешті, в основну магістраль організму - аорту. Все це відбувається дуже швидко, таким чином все, що всмоктується в прямій кишці, виявляється в легенях і іншому організмі набагато швидше, ніж потрапляє через рот.

Цим давно користуються фармацевти, що виготовляють таку лікарську форму, як ректальний супозиторій, більш відомий як "свічка". Переважній більшості батьків відомо, що маленькій дитині з температурою простіше ввести в попку жарознижувальну свічку, ніж намагатися дати таблетку. Свічка подіє набагато швидше, та й вплив на печінку буде мінімальним. А вже про лікарські клізмах напевно чули всі, деякі навіть випробували їх на собі.

Якщо підсумувати все сказане про прямій кишці, то виходить, що алкоголь, введений в неї, практично моментально виявиться в легенях (а значить, у видихуваному повітрі з'явиться нещасливий запах), а потім "вдарить" в голову. Причому концентрація його буде наростати в геометричній прогресії. Людина може дуже швидко втратити контроль над ситуацією, і чим ці експерименти над собою закінчаться - залежить від дози, фортеці прийнятого "всередину" напою і планів на ваше життя в небесній канцелярії.

Не слід забувати і ще про одну особливість слизової оболонки прямої кишки - вона набагато дошкульніше, ніж слизова рота. І роздратування її загрожує посиленням перистальтичні активності, простіше кажучи - різко вираженим проносним ефектом, про що, до речі, говорять практично всі, випробували на собі настільки неординарний спосіб випивки.

Є ще одна небезпека - мовою і в роті у нас є величезна кількість смакових рецепторів, і якщо спиртне неякісне або містить сторонні домішки - це можна відчути і виплюнути небезпечне для організму пійло. А в прямій кишці смакових рецепторів не передбачено, та й для плювання вона, м'яко кажучи, не пристосована.

Приймаючи алкоголь з традиційною боку організму, людина зазвичай закушує. Крім приємних відчуттів і задоволення почуття голоду, закуска, особливо щільна, відіграє роль своєрідного амортизатора, що не дозволяє всмоктуватися відразу великій кількості алкоголю. А ось як закушувати клізми - краще навіть і не намагатися уявити.
Таким чином, в питанні доставки спирту етилового внутрішньо краще дотримуватися вікових традицій людства. Якось воно надійніше.


...


2 (0,49931)