Пневмококової менінгіт викликається грампозитивних диплококком (пневмококом) I і II серологічного типів. Ця форма гнійного менінгіту найбільш часто спостерігається у дітей перших місяців життя. Пневмококової менінгіт в більшості випадків є вторинним і розвивається на тлі пневмоній, бронхітів, синуситів, отитів, а також інших гнійних вогнищ.

Захворювання протікає з високою температурою і вираженою інтоксикацією. На тлі загального важкого стану рано виникають судомні напади, втрата свідомості, порушення функції черепномозкових нервів. Іноді гостро розвивається гіпертензійного-гідроцефальний синдром. Ці симптоми пов'язані із залученням до патологічного процесу не тільки оболонок, але і речовини головного мозку і епендими шлуночків.

Шкірні покриви різко бліді, виражена задишка, серцеві тони глухі, пульс ослаблений. Можуть бути збільшені печінка і селезінка. Як і при менінгококцемія при пневмококової менінгіті можуть спостерігатися ураження суглобів і висип. Для пневмококових менінгітів більш характерно затяжний перебіг з ознаками ураження речовини головного мозку.

Зміни ліквору типові для гнійного менінгіту. Етіологію захворювання можна встановити тільки при бактеріологічному дослідженні спинномозкової рідини.
Пневмококової менінгіт характеризується найбільш високою летальністю.

Стафілококовий менінгіт

Стафілококовий менінгіт частіше є вторинним. У дітей раннього віку він розвивається зазвичай на тлі сепсису (частіше пупкового) або при наявності гнійного вогнища в організмі (омфаліт, фурункульоз, отит, флегмона, пневмонія та ін.) Можливе зараження стафілококом у внутрішньоутробний період від хворої матері трансплацентарно або при аспірації та ковтанні інфікованої амніотичної рідини. Небезпека стафілококової інфекції зростає при тривалих затяжних пологах, ранньому отхождении навколоплідних вод, кровотечах під час вагітності.

До лініческіе прояви характеризуються гострим початком з високим підйомом температури. Стан дітей важкий: порушується свідомість, аж до коми, можуть бути судоми і ознаки вогнищевого ураження нервової системи. Однак у новонароджених і грудних дітей початок менінгіту маскується ознаками основного захворювання, на перший план виступають симптоми токсикозу. Стафілококові менінгіт ги часто ускладнюються тромбозом вен і синусів і схильні до абсцедування. Цим частково визначається тривалий затяжний перебіг хвороби. Стафілококовий менінгіт залишає стійкі неврологічні порушення.

Діагноз стафілококового менінгіту у дітей раннього віку поставити складно. Навіть невеликі відхилення з боку нервової системи дитини при тяжкому соматичному стані є показанням для люмбальної пункції.