Загальні вимоги до проведення психологічного обстеження методом навчального експерименту:
- При обстеженні дитини або дитини з важкими порушеннями мови і моторикийому необхідно допомогти знайти адекватні засоби спілкування з дорослим. Спілкування з дитиною встановлюється шляхом ігрового контакту;
- Дитину необхідно зацікавити обстеженням;
- Ускладнення завдань, перехід від конкретних до все більш абстрактним не вимагає від дитини нових форм відповідних реакцій;
- Форми відповідних реакцій не повинні впливати на загальну оцінку інтелекту;
- Метвди обстеження підбираються зурахуванням дефекту. Дітям з мовними порушеннями можна давати деякі завдання за допомогою показу і жестів, не вимагаючи мовного відповіді.
Іноді при обстеженні дітей з підвищеною нервовою збудливістю через різке негативізму, агресивності чи впертості вступ з ними в контакт виявляється неможливим. У цих випадках використовується метод вільного спостереження за ігровою діяльністю дитини при ретельно підібраному ігровомуматеріалі.
Деякі діти з мінімальною мозковою дисфункцією при правильному ставленні до ситуації та експерименту, нормальному інтелекті чи при нерізко вираженої затримки психічного розвитку під час обстеження здаються безпорадними і несамостійними. Вони відрізняються моторної незручністю, затримкою формування навичок самообслуговування, невиразною мовою. Надмірна опіка близьких розвиває уцих дітей звичку до несамостійності, посилює неадекватність їхньої поведінки, різко ускладнюючи пристосування до нової ситуації.
У дітей з раннім органічним ураженням мозку через підвищену психічної истощаемости (церебрастеническими стану) можуть відзначатися порушення інтелектуальної діяльності, низький мотиваційний рівень. Тому відповіді цих дітей відрізняються нерівномірністю: при емоційноїзацікавленості дитини, при наполегливості дослідника ці діти дають більш високі показники. До кінця обстеження, особливо якщо немає спонукають стимулів до виконання завдання, якість відповідей різко падає. Ці діти потребують дозованому в часі обстеженні, в стимуляції до виконання завдання, похвали, схвалення. Іноді при обстеженні цих дітей бажана присутність матері.
Оцінка за I варіанту припускає можливість виконання дитиною завдання самостійно. При неможливості виконання завдання дитині надається допомога (включається оцінка за II варіантом). При II варіанті дитини з самого початку навчають певним розумовим діям.
Щоб скласти орієнтовний уявлення про кількісний рівні психічного розвитку, можна загальне отримане число оцінок розділити на вік дитини в місяцях. Це може бути деяким доповненням до якісної характеристиці психічного розвитку та структурі дефекту. Педагогічна оцінка проводиться педагогом.
Семіотика психічних порушень.
Психомоторні розлади. Серед різних психомоторних порушень у дітей перших 3 років життя велика питома вага належить різним соматовегетативних проявам. Майже будь-психічний розлад в ранньому дитячому віці спричиняє за собою зміну функцій всього організму: розлади харчування, секреторної, вісцеральної і вазомоторной іннервації, порушення сну.
Іншим частим проявом психомоторних розладів є порушення ігрової діяльності. Гра являє собою найважливіший механізм формування психіки. При різних психічних порушеннях, незалежно від викликають їх механізмів, найбільш ранні зміни відзначаються в характері ігрової діяльності дитини.
При виражених затримках психічного розвитку і при розумової відсталості (олігофренії) ініціативний, творчий сюжетний характер гри не розвивається. Ігри дитини відрізняються примітивізмом, одноманітністю, позбавлені активного творчого характеру і здійснюються на основі конкретного простого наслідування.
У дітей з мінімальною мозковою дисфункцією в іграх виявляються підвищена психічна виснаженість, непослідовність, недостатня цілеспрямованість, порушення уваги. Діти не можуть довго і зосереджено грати, з цікавістю беручись за гру, відразу її кидають, іграшки воліють розкидати, ламати. Через порушення цілеспрямованої ігрової діяльності і підвищеної психічної збудливості вони часто не знаходять контакту з однолітками.
Діти з аутизмом воліють грати в поодинці, вони не тягнуться до своїх однолітків, не виявляють до них емоційного інтересу. При органічному аутизмі дитина грає один, гри його адекватні віку. При ранньої дитячої шизофренії гри вигадливі, іноді своєрідно символічні й часто супроводжуються патологічним фантазуванням. У фантазіях дитина повністю втрачає зв'язок з навколишнім реальною дійсністю.