Відповідно до визначення експертів ВООЗ (1975), епілепсія визначається як хронічне захворювання головного мозку різної етіології, яке характеризується повторними епілептичними припадками, що виникають в результаті надмірних нейронних розрядів, і супроводжується різноманітними клінічними і параклінічні симптомами.
Слід строго розмежовувати епілептичний припадок і епілепсію як хвороба. Одиничні, або, згідно термінологічному словнику по епілепсії (Женева, 1975), випадкові епілептичні припадки або епілептична реакція, за термінологією вітчизняних дослідників, виникнувши в певній ситуації, надалі не повторюються. До епілепсії не слід відносити повторювані епілептичні припадки при гострих церебральних захворюваннях, наприклад, при порушеннях мозкового кровообігу, менінгітах, енцефалітах (В. А. Карлов, 1995).
Відповідно до визначення експертів ВООЗ (1975), епілептичний статус визначається як фіксований епілептичний стан, що виникає внаслідок тривалого епілептичного припадку або припадків, що повторюються з короткими інтервалами часу.
В. А. Карлов (1974) визначає епілептичний статус як «синдром, при якому судомні напади слідують в швидкому темпі, утворюючи особливий стан хворого, що характеризується прогресивним погіршенням, приєднанням наростаючих респіраторних, циркуляторних і метаболічних розладів, в кінцевому рахунку - розвитком коматозного стану, а при відсутності лікування - зазвичай летальним результатом».
Провокуючі фактори епілептичних припадків: Порушення регулярного прийому протисудомних засобів, прийом алкоголю, психічне і фізичне перевтома. За особливостями проявів виділяють одиничні, серійні напади та епілептичний статус.
Клініка (ознаки) судорожного припадку
Клініка епілептичних припадків характеризується раптовістю розвитку нападів в будь-яких умов без впливу попереднього психогенного фактора; відсутність суб'єктивних і об'єктивних ознак, характерних для непритомності (шум і дзвін у вухах, миготіння мушок перед очима, загальна слабкість, блідість шкірних покривів, падіння артеріального тиску); глибоке пригнічення свідомості під час нападу; мідріаз з арефлексія зіниць на світло; наявність характерних пост-пароксизмальних симптомів (епілептична кома).