Загибель одного з плодів під час вагітності може з'явитися пусковим моментом розвитку коагулопатіческіе порушень у матері і несприятливо позначитися па стані живого плоду. Особливо це відноситься до монохоріаль-ному типу плацентації, при якому є судинні анастомози; при цьому ризик для другого плода зростає в 10 pa3 (Bajoria R. et al., 1999)

Загибель обох плодів в антенатальному періоді при монохоріальнимі плацентації спостерігалася в 05% випадків (RydhstromH., 1996).

До пороків при монозиготних двійні відносяться: зрощені близнюки (торакопагі, омфалопагі, краніопагов, пігопагі, ішіопагі тощо), гідроцефалія, пороки серця, єдина артерія пуповини, дефекти нервової системи, стійкі деформації стогін, асиметрія черепа, вроджений вивих стегна та ін

Зрощені монозиготні двійні зустрічаються з частотою 1:50000 пологів (Hanson JW, 1975). Діагноз може бути встановлений за допомогою УЗД в середині вагітності (Van den Brand SF et al., 1994), а за даними В.Н. Демидова (2001) вже в першому триместрі.

Для пренаталиюй діагностики різних порушень (аномалій) розвитку плода можна використовувати ядерно-магнітну томографію (Norvvitz ER et al., 2000).