Променева терапія злоякісних лімфом шкіри була вперше застосована у хворого грибоподібним мікозом В.П. Красноглазовим в 1902 р. Виявилося, що пухлини лімфопроліферативного характеру вельми чутливі до рентгенових променям, у зв'язку з чим зазначений метод лікуваннянерідко використовувався в комплексній терапії хворих ЗЛК. При проведенні рентгенотерапії разова доза опромінення дорівнювала 100-125 Р, сумарна курсова доза становила 300-500 Р, при опроміненні великих пухлин разова доза збільшувалася до 200 Р, курсова - до 600-800 Р.
В даний час в Росії у зв'язку з витісненням з практики рентгентерапевтіческіх апаратів, призначених для глибокої рентгенотерапії, Основна увагастали приділяти роботі на гамматерапевтіческіх установках (радіотерапія).
Променева терапія застосовується як самостійно, так і в поєднанні з іншими видами лікування, частіше з хіміотерапією. Використовується при різних клінічних варіантах ЗЛК, але частіше у хворих з солітарні пухлинами (Т-або В-лімфопроліферативного характеру). Променева терапія при одиничних пухлинних вогнищах може позбавити хворого від необхідності отримуватимасивну поліхіміотерапію. При цьому слід мати на увазі, що чим більш виражена ступінь злоякісності процесу, тим ефективніше опромінення. Крім того, променева терапія може проводитися після завершення курсу поліхіміотерапії, вплив здійснюється на осередки, які виявилися нечутливими до цитостатичних препаратів. У відділенні дерматовенерології Моніка ми спостерігали хворого, у якого після проведення курсу поліхіміотерапії відзначався регрес множинних пухлиннихвогнищ, локалізованих в області тулуба і кінцівок, але залишалися масивні інфільтративні розростання в області вушних раковин які практично вирішилися після проведення променевої терапії. Більш сприятливий терапевтичний ефект відзначається при променевому впливі на пухлинні, вузлуваті вогнища, які не піддалися розпаду, однак наявність виразкових дефектів на пухлинах не є протипоказанням для проведення дистанційної гамма-терапію.
Доза опромінення встановлюється для кожного хворого індивідуально і залежить від розміру пухлини, її локалізації, ступеня вираженості перифокального запалення, наявності або відсутності розпаду пухлини. Слід також звертати увагу на довколишні органи і тканини, щоб уникнути їх пошкодження, наприклад шкіри обличчя біля очей. З метою захисту використовуються фігурні поля зі свинцевими блоками. За методикою променевої терапії, прийнятої ввідділенні радіології Моніка, опромінення проводиться з двох протилежних відкритих полів 5 разів на тиждень, разова частка опромінення - 5 Гр, сумарна вогнищева доза (СОД) 40-46 Гр. При опроміненні швидко розвиваються пухлинних вогнищ доцільно опромінення в режимі гіперфракціонування по 1.2 Гр 2 рази на день через 5-6 год до СОД 48-50 Гр за номіналом. Тим самим пухлинна тканина піддається дії іонізуючої радіації в більшою мірою, ніж нормальна тканина. Клінічно це проявляється в більшшвидкої резорбції пухлини при меншій променевої реакції шкірних покривів.
В останні роки, особливо за кордоном, в лікуванні хворих на злоякісні лімфоми шкіри стали використовувати електронно-променеву терапію. Особливістю цього методу є опромінення тканин електронним пучком, що випускаються бетатрон або лінійним прискорювачем потужністю 6-10 МеВ. Такий метод опромінення дає можливість підібрати оптимальну дозу для обробки пухлини і щажения прилеглих тканин. У нашій країні метод лікування хворих ЗЛК за допомогою електронного пучка вперше був застосований Н.С. Потекаевим в 1982 р. Лікування проводиться як на обмежені ділянки пухлинної тканини, так і тотально, якщо має місце універсальне ураження шкіри. Опромінення проводять 1 або 2 рази на тиждень курсами. Курсова доза опромінення становить 24-30 Гр. Всього проводиться не більше 3 курсів лікування. Лікування електронним пучком вогнищ ураження на шкірі може поєднуватися з опроміненням збільшених лімфатичних вузлів. Після 1-2 курсів лікування клінічна ремісія досягається в 86% випадків, причому більш тривала і стійка у хворих, яким проводилося лікування електронним пучком на ранніх стадіях розвитку ЗЛК.
Усунення пухлинних вогнищ за допомогою променевої терапії не запобігає появі нових пухлин, тим більше що цей вид терапії зазвичай проводиться в запущених стадіях захворювання. В окремих випадках спостерігається рефрактерність пухлин до променевої терапії.
Після застосування гамма-терапію або електронного опромінення в зазначених дозах виникають еритема, набряклість, лущення шкіри, які розглядаються не як ускладнення, а як симптоми звичайної променевої реакції, що не вимагає спеціального лікування і проходить самостійно. У разі перевищення дози можуть розвинутися явища атрофії, дис-хром шкіри, ангіцроза, штопеціі, ксероза, лізису і відшарування нігтьових пластинок.
Ю.В. Сергєєв і співавт. запропонували новий метод лікування однією з форм ТЗЛК (педжетоідную ретикульоз), заснований на використанні вихрового магнітного поля, яке створюється за допомогою установки «Магнітотурботрон». Магнітне поле, що генерується даної установкою, є обертовим, циклічно змінюються за величиною індукції від нуля до заданого максимуму. Для лікувального впливу запропоновані наступні параметри вихрового магнітного поля: індукція при її максимальному значенні 2 мТл, частота обертання 6000 об /хв, тривалість циклу (тобто періоду зміни індукції від нуля до максимуму і назад до нуля) 120 с. Тривалість процедури (кількість циклів) визначається оперативно, безпосередньо під час лікувального впливу, на підставі безперервної реєстрації температури тіла хворого як інтегрального показника реакції організму. Вихровий магнітне поле впливає одночасно на всі органи і системи організму. Автори відзначають виражений протипухлинний ефект при застосуванні вказаного методу терапії, який проявлявся в поліпшенні самопочуття хворих, зменшення розмірів пухлин, подовження ремісії.