Психічний розвиток включає ряд вікових етапів, кожен з яких характеризується своїми особливостями. Переважання на кожному етапі тих чи інших форм нервово-психічного реагування обумовлено специфікою віковихнейрофізіологічних механізмів. Необхідно враховувати, що кожен попередній етап як би готує базу, є одним з ланок всього ходу психічного розвитку дитини. Порушення на якому-небудь одному віковому етапі з неминучістю тягне за собою зміну наступних.
Етапи раннього психічного розвитку дітей прийнято поділяти на дитячий (від народження до 1 року) і ранній передшкільний або ясельний (від 1 до3 років).
Протягом всього 1-го року життя дитини виступає виразна взаємозв'язок сенсорного та моторного розвитку, в зв'язку з чим перший (дитячий) етап психічного розвитку можна вважати сенсомоторним. На 1-му році життя рівень сенсомоторного розвитку змінюється через кожні 1-2 міс, тому процес розвитку дитини 1-го року життя доцільно оцінювати за місяцями.
Перший період (0-1 міс). Розвивається зорове і слухове зосередження, що викликає гальмування загальних імпульсивних рухів і створює умови для розвитку спокійного неспання. Вже на 1-му місяці життя примітивні емоційні реакції мають пристосувальне сигнальне значення, є засобом для отримання дитиною від дорослого всього необхідного для життя. Так, на цьому віковому етапі чітко проявляється негативна емоційна реакція при запізнюваннігодування, що виражається в крику та посилення загальної рухової активності, частішанні пульсу.
Другий період (1-3 міс). До 3 міс у дитини є виражена зорова фіксація і простежування рухомого предмета в горизонтальній площині. Дитина повертає очі і голову до джерела звуку. Вперше з'являються позитивні емоції: посмішка при спілкуванні з дорослим, сміх.
Третій період (3-6 міс). Характерною особливістю цього періоду є інтенсивний розвиток комплексу пожвавлення. До 4-5 міс комплекс пожвавлення стає домінуючою системою руху. Повний комплекс пожвавлення включає посмішку, жваві рухи, звуки і зазвичай він виражений при спілкуванні дорослого з дитиною.
Тісний взаємозв'язок між сенсорним і моторним розвитком на цьому віковому етапі виявляється в тому, що переважне значення в розвитку рухів руки дитини починає набувати зоровий подразник. Формуються зв'язку між кінестетичним і зоровим аналізаторами, розвивається зорово-моторна координація. До шестимісячного віку дитина, лежачи на спині, швидко і точно простягає руки до іграшки, з якого б боку від нього вона не знаходилася. Розвиток зорово-моторної координації та початкової маніпулювання з предметами є потужними стимулами для психічного розвитку дитини.
На цьому віковому етапі з'являються перші елементи зорової та слухової диференціювання: дитина починає розрізняти своїх і чужих, добре диференціює деякі інтонації, правильно визначає напрямок звуку, віддає перевагу деяким іграшок. Розвиток диференційованого сприйняття є важливою основою для формування інтелекту. Емоційні реакції також набувають диференційований характер. Поява посмішки вже не залежить від сили і тривалості зорових і слухових подразників, а пов'язане з бажаними подразниками.
Четвертий період (6-9 міс). Характерною особливістю психічних функцій на цьому етапі є розвиток наслідування та початкової ситуаційного сприйняття зверненої мови, подальше вдосконалення емоційних та сенсорних реакцій, початкова сприйняття простору (завдяки повзання). Комплекс пожвавлення при цьому згасає, змінюючись розвитком більш диференційованих психічних реакцій.
П'ятий період (9-12 міс). Відмінною рисою цього періоду, є розвиток маніпулятивною і предметної діяльності. У дитини формуються перші уявлення, складові категорії наочно-дієвого, а потім і образного мислення. Ці перші уявлення асоціюються не тільки між собою, а й з численними руховими реакціями дитини (кинестетическими і пропріоцептивних подразненнями). Освіта численних тимчасових зв'язків у системі рухового аналізатора є матеріальною основою формування узагальненого мислення. Інтенсивно триває розвиток наслідування, яке на цьому віковому етапі являє собою особливу форму діяльності дитини, що забезпечує появу і зміцнення зв'язків між новими рухами і уявленнями. Різноманітні руху збагачують запас уявлень дитини і створюють можливість їх зв'язку (асоціації). Важливу роль в цьому процесі відіграє розвиток мови.