Дріжджі і дріжджоподібні гриби представлені окремими овальними клітинами, морфологічно подібними між собою, що робить неможливою їх диференціювання між собою за допомогою мікроскопії, дріжджі розмножуються тільки брунькуванням, а дріжджоподібні гриби зазвичай розмножуються брунькуванням, але іноді утворюють псевдоміцелій. Брунькування передують лізис ділянки клітинної стінки і випинання фрагмента цитоплазми. Потім в ядрі материнської клітини відбувається мітоз, і утворилося нове ядро переноситься в відгалужуються фрагмент цитоплазми. В подальшому між материнською клітиною і ниркою утворюється перегородка, що відновлює цілісність клітинних стінок і ізолююча дочірні клітини - бластоконідіі, Або бластоспори (рис. 2-8). На поживних середовищах дріжджі і дріжджоподібні гриби утворюють блискучі, випуклі колонії, що нагадують колонії бактерій.

Цвілеві гриби. Зростання цвілевих грибів.

Цвілеві гриби ростуть у вигляді переплетених трубок - гіф. Структурною вегетуючій одиницею цвілевих грибів є саме гіфа [от греч. hypha, паутина]- Розгалужена мікроскопічна трубка діаметром 2-10 мкм, що містить цитоплазму і органели. Сукупність гіф позначають терміном міцелій[от греч. mykes, гриб, + helos, нарост]. Освіта міцелію - Відмітна ознака істинних грибів (Eumycota).

Гіфи вищих грибів містять перегородки (септи), що розділяють їх на окремі клітини. Септи мають отвори, що дозволяють цитоплазмі і деяким органел перетікати з однієї клітини в іншу. Гіфи нижчих грибів перегородок не мають, і такі гіфи називають ценоцітнимі, або асептірован-ними. Таким чином, в цілому цвілевий гриб являє собою ценоціт[от греч. koinos, общий, + kytos, клетка]- Обширну територію цитоплазми з безліччю ядер, що розташовується в скупченні трубок-гіф. Вростають в субстрат частина тіла гриба, абсорбуюча поживні речовини, - вегетативний міцелій, а зростаюча на поверхні субстрату частина - повітряний міцелій (Рис. 2-9).

Повітряний міцелій надає поверхні колоній цвілевих грибів характерну шерстистий або пухнасту фактуру. Нерідко повітряний міцелій утворюють спеціалізовані гіфи, що несуть репродуктивні структури - спорофор, які поділяють на коні-діо-і спорангіофори, використовуючи їх морфологічні ознаки для диференціювання окремих пологів (див. нижче).

Вегетативний міцелій утилізує необхідні поживні речовини і джерела енергії з субстрату. У деяких видів до його складу входять спеціалізовані гіфи: спіраль-ноізвітие, різоформние (нагадують коріння), четковідние, рогоподібні (нагадують оленячі роги) і ін

Диморфізм грибів

В залежності від умов проживання, деякі гриби можуть проявляти морфологічний поліморфізм, тобто давати міцеліальниі або дріжджоподібних зростання. Подібний феномен відомий як диморфізм. Диморфізм характерний для багатьох збудників системних мікозів (пологів Histoplasma, Blastomyces, Coccidioides і Paracoccidioides), а також для видів Candida і Sporothrix schenckii. Слід пам'ятати, що не всі диморфні гриби патогенні і не всі патогенні гриби диморфних.