Уже через 35 років після відкриття подружжям Кюрі в 1880 р. п'єзоелектричного ефекту почалося використання ультразвука для виявлення занурених у водне середовище об'єктів. В процесі проведення цих робіт з'явилися перші публікації про летальний впливі ультразвуку на невеликих морських тварин.

Дослідження цього явища підтвердили, що при певних рівнях ультразвукова енергія може вбивати рибок і жаб за хвилину чи дві. У першому з відомих оглядів, присвячених ефектів ультразвуку, оцінювалися фізичні, хімічні та біологічні ефекти. Було розглянуто вплив ультразвуку на клітини, бактерії і тканини, а також зроблена спроба пояснити механізм впливу. У цих ранніх роботах параметри ультразвукового випромінювання не були достатньо точно визначені. Однак вони набагато перевищували рівні, прийняті в сучасних клінічних приладах.

У тих дослідженнях, Де параметри ультразвукового випромінювання змінювалися і оцінювалися більш акуратно, були виявлені параліч сідничного нерва у жаб і поразка центральної нервової системи. Крім того, була виявлена можливість ураження тканин мозку у дорослих кішок і щурів, спинного мозку у дорослих щурів і новонароджених мишей, м'язових тканин жаб, кровоносних судин кролика, нирок і яєчок кролика, очних тканин кролика. Використовувані рівні інтенсивності ультразвуку були значно вищі за ті, які прийняті в діагностичних ультразвукових системах, і в більшості випадків пошкодження чітко виявлялися і добре характеризувалися.

Ці дослідження були дуже важливі для вивчення основних закономірностей в біологічних ефектах ультразвуку. Що стосується допустимого ризику, зазначені дослідження підтримували точку зору про те, що діагностичний ультразвук не викликає гострих, необоротних ушкоджень.

Ці дослідження з ультразвуком високої інтенсивності допомогли усвідомити той важливий факт, що при достатньому рівні інтенсивності ультразвук здатний руйнувати біологічні тканини. Отже, при підході, що оцінює допустимий ризик, необхідно встановити:
а) які біологічні тканини найбільш чутливі до ультразвуку;
б) які рівні випромінювання призводять до суттєвого ризику пошкодження біологічних тканин.

Зазначений підхід, На жаль, пов'язаний з труднощами. Як визначити суттєвий ризик? Істотний ризик зазвичай означає, що він більший, ніж допустимий верхню межу. Аналіз співвідношення «користь-ризик» в принципі простий, але не так легко реалізуємо на практиці. Важливим аспектом при розгляді ризику є оцінка рівня випромінювання, одержуваного пацієнтом або його окремим органом, тому що:

а) число обстежень пацієнта не завжди точно відомо;
б) окремі обстеження можуть проводитися з використанням різного обладнання;
в) кількість одержуваної ультразвукової енергії розрізняється залежно від типу і режиму дослідження, а також від того, хто проводить дослідження.

Хоча немає сучасних статистично достовірних даних, Що фіксують параметри використовуваного при обстеженні ультразвукового випромінювання, можна вважати, що кількість людей, що піддаються цьому випромінюванню, в тому числі in utero, зростає.