Н.В. Герасименко
Білоруська медичнаакадемія післядипломної освіти

Magnesium deficiency in children with functional and organic heart pathology and its correction of Magne-B6
N.V. Gerasimenko

У нашій республіці відзначається значне зростання серцево-судинної патології у дітей. Поряд зі збільшенням числа хворих з вродженим пороком серця (ВПС) зросла кількість дітей з мікроаномалій серця, порушеннями ритму. НайбільшНайпоширенішою формою мікроаномалій серця є пролапс мітрального клапана (ПМК). У його генезі, поряд з дисфункцією вегетативної нервової системи, багато дослідників істотну роль відводять дефіциту іонів магнію[6].

В останні роки інтерес до ролі магнію в генезі порушень ритму серця зріс. З гіпомагнеземіей деякі автори пов'язують збільшення показника дисперсії інтервалу Q-T, який розглядається як один з найважливішихпредикторів виникнення порушень ритму серця[2, 6]. Вплив порушень магнієвого гомеостазу на серцево-судинну систему викликає особливий інтерес у дослідників у зв'язку з даними про велику поширеності дефіциту магнію в популяції[5, 7, 8].

Мета цього дослідження - вивчення ролі дефіциту магнію в плазмі крові та еритроцитах у дітей з функціональної і органічною патологією серця і оцінка ефективності корекції його дефіциту магнийсодержащихпрепаратом Магне-В6.

Нами обстежено 165 хворих з функціональною і 30 - з органічною патологією серця у віці 4-14 років. У контрольну групу на-йшли 35 практично здорових дітей.

Зміст магнію визначали в плазмі крові та еритроцитах з використанням діагностичного набору Cormey-Mg-250 (реакція з ксіліділовим блакитним у водному розчині етанолу). Досліджували вміст іонів калію, іонізованого кальцію. У всіх хворих проведеноклінічні, лабораторні та інструментальні (електро-, ехо-, кардіоінтервалографії) дослідження. ЕКГ реєстрували у 12 загальноприйнятих відведеннях на 6-канальний електрокардіограф. Вивчення дисперсії інтервалу Q-T проводили з використанням методики J. Glancy (1995). Вимірювання інтервалів Q-T і R-R виробляли вручну не менш ніж у трьох послідовних кардіоциклу в трьох "квазіортогональних" відведеннях - аVF, I, V2.

Функціональна патологія серцево-судинної системидіагностована у дітей з вегетативною дисфункцією (ВД): у 76 - ВД сімпатікотоніческого типу з переважно гіперсімпатікотоніческая типом реактивності, у 89 - ваготоніческому типу з переважанням асімпатікотоніческая типу реактивності. У 96 хворих з функціональною патологією серця виявлено ПМК.

Дефіцит магнію в плазмі крові визначено у 48% дітей з ВД, дефіцит магнію в еритроцитах (гіпомагнезегістія) спостерігався частіше - у 596%. Звертає на себе увагу той факт, щогіпомагнезегістія характерна переважно для сімпатікотоніческого типу ВД. У хворих з ПМК вміст магнію в плазмі крові та еритроцитах було достовірно нижче, ніж у хворих без клапанної дисфункції.

Групу з органічною патологією серця склали 15 дітей з неревматичних кардиту і 15 дітей з вродженими вадами серця. У 2 хворих з ВВС виявлена серцева недостатність 1 ст., У 6 дітей - 2а ст. Гіпомагнезегістія мала місце у 21 (70%) дитини зорганічною патологією серця. У 11 (366%) дітей вона поєднувалася з низьким вмістом магнію в плазмі. Найбільш низький рівень магнію відзначений у хворих з серцевою недостатністю.

Дефіцит магнію може поєднуватися з гіпокаліємією і гіпокальціємія[1]. У наших дослідженнях у 30 хворих дефіцит магнію поєднувався з гіпокальціємія. Дефіциту калію при цьому не виявлено.

Хоча магній є в основному внутрішньоклітинним катіоном, його змістдуже часто досліджують у сироватці крові. Проте дані наших досліджень дозволяють зробити висновок, що визначення магнію в еритроцитах більш інформативно[3].

У дітей з дефіцитом магнію в еритроцитах встановлена залежність між рівнем магнію та клінічними симптомами (таблиця).

Порушення ритму серця виявлено у 846% дітей з функціональною кардіопатією і у 733% - з органічною патологією серця. При органічної патології частіше, ніж прифункціональної, зустрічаються брадиаритмии, порушення проведення імпульсу, парасистолія, пароксизмальна тахікардія. При функціональної патології серця частіше спостерігалися порушення ритму, пов'язані з утворенням імпульсу. Роль магнію в генезі порушень ритму підтверджується достовірно більш низьким його рівнем в плазмі крові та еритроцитах у хворих з порушеннями ритму, особливо при аритміях, пов'язаних з утворенням імпульсу. У дітей з функціональною кардіопатією і органічною патологією серцявиявлено значне збільшення показника дисперсії інтервалу Q-T і зворотна кореляційна залежність його від рівня внутрішньоклітинного магнію. Достовірне збільшення величини дисперсії інтервалу Q-T у хворих з порушеннями ритму свідчить про те, що цей показник у дітей з функціональної і органічною патологією серця може служити маркером електричної нестабільності міокарда.

Для корекції гіпомагнезегістіі у 53 хворих (40 дітей з ВД сімпатікотоніческоготипу та функціональної кардіопатією і 13 дітей з неревматичних міокардиту) був використаний магній препаратів Магне-В6. У 24 дітей вміст магнію в еритроцитах було знижено у 12 рази, у 18 - в 15 у 11 - в 2 рази і більше.

Магне-В6 представляє собою комбінований препарат, що містить органічну сіль магнію (лактат) і вітамін В6. Поєднання магнію з піридоксину гідрохлоридом підвищує ефективність препарату[4]: Піридоксину гідрохлорид покращуєвсмоктування магнію в шлунково-кишковому тракті, транспортує магній всередину клітин, підвищує проникність клітинної мембрани для магнію і фіксує іони біометали всередині клітини. Магне-В6 призначали по 2 таблетки на добу дітям у віці 6-9 років і по 3 таблетки дітям у віці 10-14 років (5-10 мг /кг солі магнію всередину). Ефективність лікування оцінювали за клінічними та лабораторними показниками. Перше контрольне обстеження проводилось перед випискою (через 3 тижні після призначенняпрепарату), повторне обстеження - амбулаторно - через 2 міс.

Після прийому Магне-В6 протягом 3 тижнів рівень магнію склав 068 ± 005 ммоль /л у плазмі крові і 261 ± 005 ммоль /л в еритроцитах, що було нижче норми (075 ± 0 07 і 289 ± 007 ммоль /л відповідно). Переносимість препарату у всіх випадках була хорошою, алергічних реакцій не зареєстровано. Поліпшення загального стану відзначили 9 (169%) дітей. Сон нормалізувався у 7 дітей, дратівливість, втома не турбували після лікування 8 хворих. У процесі терапії не було виявлено суттєвих зрушень у змісті калію і кальцію в плазмі крові. Не змінилася достовірно і частота виявлення клінічних симптомів дефіциту магнію. При ЕКГ дослідженні виявлена тенденція до зменшення величини дисперсії інтервалу Q-T з 634 ± 24 до 599 ± 37 мс. Отримані результати підтверджують літературні дані про необхідність більш тривалого курсу терапії препаратом Магне-В6 при зниженні рівня магнію більш ніж в 12 рази[4].

Після 2-місячного курсу лікування відзначено достовірне збільшення вмісту магнію в плазмі крові та еритроцитах (07 ± 002 і 27 ± 003 ммоль /л відповідно). Поліпшення стану спостерігалося у 43 (811%) хворих. У дітей відзначено зниження рухової гіперактивності та емоційної лабільності. Сон нормалізувався у 21 (40%) пацієнта. Після застосування Магне-В6 зменшилася частота кардіалгії (з 74 до 38%), серцебиття (з 46 до 21%). Дисперсія інтервалу Q-T в групі в цілому склала 524 ± 24 мс. Виявлена тенденція до відновлення рівня кальцію в результаті заповнення дефіциту магнію у 23 хворих. Певний ефект був досягнутий у лікуванні аритмічного синдрому. Шлуночкові порушення ритму визначалися в 2 рази рідше у 21 (40%) хворого.

Відсутність нормалізації показників магнію у дітей з вираженим його дефіцитом, що зберігаються у них клінічні симптоми (екс-трасістолія, кардіалгії), хороша переносимість препарату стали підставою для продовження лікування Магне-В6 у 9 хворих з функціональною патологією серця до 6 міс. Через 6 міс безперервної терапії у всіх дітей нормалізувався вміст магнію в плазмі крові та еритроцитах, зникли клінічні симптоми дефіциту магнію - кардіалгії, екстрасистолія. У 6 (666%) дітей нормалізувався показник дисперсії інтервалу Q-T, у 3 (333%) відмічено зменшення ступеня пролабування мітрального клапана.

На підставі отриманого дослідження зроблені наступні висновки:

1. У переважної більшості дітей з функціональної і органічною патологією серцево-судинної системи є дефіцит магнію, судити про який краще за змістом його в еритроцитах. Вирішальну роль у виникненні дефіциту магнію грає дисбаланс вегетативної регуляції - переважання симпатоадреналових впливів.

2. Збільшення дисперсії інтервалу Q-T у дітей з функціональної і органічною патологією серця відображає електричну нестабільність міокарда, обумовлену дефіцитом магнію.

3. При серцево-судинної патології у дітей можна виділити клінічні та електрокардіографічні симптоми, при наявності яких доцільно проведення корекції магнієвого дефіциту навіть при відсутності лабораторного їх підтвердження. Препарат Магне-В6 є досить ефективним і безпечним засобом для корекції дефіциту магнію у дітей з функціональної і органічною патологією серця. Оптимальною є доза 5-10 мг /кг. Тривалість курсу лікування становить від 2 до 6 місяців і визначається рівнем гіпомагнезегістіі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андріанова М.Ю., Дементьєва І.І., Мальцева А.Ю. //Анестезіологія та реаніматологія. - 1997. - № 6. - С. 63-64.

2. Верткін А.Л., Тополянський А.В. //Кардіологія. - 1999. - № 10. - С. 78-82.

3. Герасименко Н.В. //Охорона здоров'я. - 2001. - № 12. - С. 4-7.

4. Громова О.А., Авдєєнко Т.В., Бурцев Е.М. //Клин. фармакологія і терапія. - 1998. - № 7. - С. 52-57.

5. Мартинов А.І., Степура О.Б., Пак Л.С. //Клин. медицина. - 1998. - № 8. - С. 63-65.

6. Мартинов А.І., Степура О.Б., Шехтер А.Б. //Терапевт. архів. - 2000. - № 9. - С. 67-70.

7. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Микола С.Н. Магній в медицині. - Кишинів, 1992.

8. Engstrom A., Tobelmann R. //Ann. Intern. Med. - 1983. - V. 92. - Р. 870-872.

Стаття опублікована в журналі Медичні новини