Активація В-клітин призводить до перетворення попередників АОК в антітелообразующіе клітини і до початку їх проліферації. Перш за все необхідно зупинитися на питанні про тривалість генерації АОК. Вона визначалася кількома методами:
1) за часткою діляться АОК, що містять мітку через різні проміжки часу після додавання радіоактивного тимідину;

2) по залежності між інтенсивністю загибелі АОК і тривалістю дії на них отрут, які впливають на клітини лише в певні стадії мітотичного циклу (наприклад, оксімочевіну, що діє в S-фазу).

Відповідно до думки більшості дослідників, час генерації АОК як у мишей, так і у кроликів коливається від 8 до 13 год, а тривалість S-фази - від 5 до 8:00.

Були зроблені спроби простежити зміна інтенсивності синтезу антитіл і імуноглобулінів на різних стадіях клітинного циклу лімфатичних клітин. Мабуть, всі дослідники спостерігали зменшення синтезу імуноглобулінів під час мітозу. Дані про зміну інтенсивності синтезу на різних стадіях циклу суперечливі.

Одні дослідники спостерігали швидке збільшення в кілька разів синтезу антитіл і імуноглобулінів протягом Gj-фази і першої половини S-фази, потім зниження цих процесів (Takahashi е. а., 1969; Cowan, Milstein, 1972; Thomas, 1974; Thomas ea, 1975).

Інші ж дослідники вказують на відносну сталість синтезу імуноглобулінів протягом міжмітотичний періоду (Liberti, Bagliony, 1973). Можливо, що суперечності пов'язані з тим, що синтез імуноглобулінів, їх внутрішньоклітинне накопичення і їх секреція змінюються протягом мітотичного циклу несинхронно (Byers, Kjdson, 1970).

Мітотичний цикл В-лімфоцитів супроводжується й іншими періодичними змінами. Наприклад, рівень цАМФ та активність аденілатциклази в G, - і 02-фазах підвищується, а в М-фазі знижується (Millis е. а., 1974).

Принципове значення має питання про те, чи пов'язані з поділом перетворення клітин-попередників, що не утворюють антитіла, в клітини, їх утворюють, і обумовлено чи наступне наростання числа АОК тільки поділом клітин, вже утворюють антитіла. Відповідно до думки більшості дослідників, обидва ці процеси пов'язані з поділом клітин. На користь цієї думки свідчать такі факти. Якщо одночасно з антигеном ввести радіоактивний тимідину, то в ядрах всіх утворилися після імунізації АОК виявляється радіоактивна мітка (Hunig е. а., 1974). Інгібітори мітозу гальмують індукцію та розвиток антитілоутворення. Доданий до культур радіоактивний тимідину з високою питомою активністю накопичується в ядрах проліферуючих клітин і вбиває їх, при цьому припиняється наростання числа АОК.

Поряд з цим є і дані, переконливо вказують на можливість (принаймні при деяких умовах) перетворення без поділу клітин, що не утворюють антитіла, в клітини, що їх утворюють. Так, в деяких випадках імунізація викликає настільки швидка поява АОК або збільшення їх числа, що це важко пояснити поділом. При дії деяких митогенов на суспензію клітин селезінки число АОК може за 1:00 збільшитися майже в 2 рази (Rich, Pierce, 1973).

Час подвоєння числа АОК в клітинних культурах іноді становило всього лише 34 години (Fidler, 1975) або 40 години (Dutton, Mishell, 1967). Тим часом, як ми бачили вище, тривалість мітотичного циклу АОК, визначена різними методами, була не менше 8-13 год. Культивування перитонеальних клітин з антигеном приводило до появи АОК навіть в тому випадку, коли в середовищі були присутні інгібітори мітозу (наприклад, колхіцин) (Bussard, 1969).

На те, що наростання числа АОК після імунізації не пов'язано з розмноженням одного клона АОК, що утворився при індукції антитілоутворення, вказують досліди в поліакриламідних камерах. В таких камерах клітини суспензії селезінки миші розділені на окремі групи (фокуси). Виявилося, що сумарне збільшення числа АОК відбувалося не тільки за рахунок розмноження АОК в фокусах, де вони вже присутні, а також за рахунок появи АОК в нових фокусах, раніше їх не містили (Marbrook, Haskill, 1974).

На підставі цих та деяких інших фактів ряд дослідників схильний визнати, що збільшення числа АОК (У всякому разі при деяких умовах), може бути пов'язано з двома процесами: поділом клітин, які утворюють дане антитіло, і переходом до антитілоутворення клітин, які раніше антитіл не утворювали (процес залучення в антитілоутворення).