Сечовід отримує кров з декількох джерел. До стінок pelvis renalis і верхнього відділу сечоводу підходять гілки a. renalis. У місці перехрещення з a. testicularis (або a. ovarica) від останньої до сечоводу теж відходять гілки. До середньої частини сечоводу підходять rr. ureterici (з аорти, a. iliaca communis або a. iliaca interna). Pars pelvina сечоводу живиться з a. rectalis media і з аа. vesicales inferiores.

Венозна кров відтікає в v. testicularis (або v. ovarica) і v. ilica interna.

Відтік лімфи відбувається в поперекові та клубові лімфатичні вузли.

Нерви сечоводу симпатичного походження: до верхнього відділу вони підходять з plexus renalis; До нижньої частини pars abdominalis - З plexus uretericus; до pars pelvina - З plexus hypogastrics inferior. Крім того, сечоводи (у нижній частині) отримують парасимпатичну іннервацію з nn. splanchnici pelvini.