А. А. Ватченко, В. Н. Сакович
Кафедра офтальмології Дніпропетровської державної медичної академії

 

Герпетична інфекція - одна з основних причин запальних процесіврогової оболонки ока. Інфікування вірусом простого герпесу відбувається вранньому дитячому віці. Між вірусом і клітинами господаря існуєбіологічну рівновагу, порушення якого призводить до рецидиву офтальмогерпесу.Лікування герпетичного кератиту залишається складною проблемою, ці труднощіобумовлені генетичним паразитуванням вірусу, формуванням стійких допротивірусних препаратів штамів[2,3].

Застосовуване в практиці лікування не завжди є ефективним. Використаннялікарських препаратів часто буває обмежена токсичними, алергічними ііншими побічними реакціями[1-3].

Для підвищення ефективності лікування вірусних уражень очей необхіднийкомплексний підхід, який передбачає загальне і місцеве застосуванняпротивірусних та імуномодулюючих препаратів,патогенетичних ісимптоматичних засобів.

У боротьбі з вірусною інфекцією існує два шляхи: використання готовихпрепаратів інтерферону, це так званий екзогенний інтерферон; і застосуванняречовин, здатних активувати вироблення ендогенного інтерферону. У клінічнійпрактиці використовують лейкоцитарний, рекомбінантний і генноінженерних інтерферони.Слід зазначити, що ще в 1995 році в Інституті молекулярної біології ігенетики НАН України розробленорекомбінантний інтерферон - альфа-2 проте вінзберігав свою активність в приготованому розчині нетривалий час. ВНині розроблено очні краплі Окоферон (Міжнародна та хімічна назва інтерферон альфа-2), до складу якихвходять консерванти, що дозволяє зберегти активність і осмолярністьприготованого препарату протягом двох тижнів. Імуномодулююча активність  Окоферона пов'язана з активацієюфагоцитозу, стимуляцієюутворення антитіл та лімфокінів. Противірусна дія обумовлена впливомна специфічні мембранні рецептори і індукцією синтезу РНК, а в кінцевомурахунку - білків, які перешкоджають нормальній репродукції вірусу або йоговивільненню. Очні краплі Окоферон виробляються на Київському державномупідприємстві з виробництва бактерійних препаратів «БІОФАРМА».

Метою нашого дослідження було вивчення ефективності Окоферона вкомплексномулікуванні герпетичних кератитів.

Ефективність застосування Окоферона вивчалася при включенні йогов комплексну терапію 30 хворим з герпетичними кератитами (основна група).Отримані дані порівнювали з результатами комплексного лікування хворихконтрольної групи (30 осіб), у яких застосовували лейкоцитарний інтерферон. 

Комплексна терапія основної та контрольної груп включалапротивірусну, дезінтоксикаційну, імуномодулюючу, стимулюючу,розсмоктуючу, симптоматичну терапію. Крім того, хворим основної групипризначали Окоферон у вигляді інстиляцій по 1-2 краплі кожні 2:00.

Для порівняльної оцінки ефективності лікування в групах враховували терміниепітелізації рогової оболонки ока, розсмоктування інфільтратів, зникненняперикорнеальной ін'єкції, тривалість перебування хворого в стаціонарі,динаміку гостроти зору. Отримані дані оброблені методом варіаційноїстатистики з використанням t-критерію Стьюдента.

У клінічних спостереженнях встановлено, що в групі хворих герпетичнимикератитами, яким призначали Окоферон, запальний процес зникав у більшранні терміни, ніж у хворих контрольної групи, яких лікували традиційно.

Клінічні ознаки, за якими проводилась оцінка ефективності лікування,представлені втаблиці 1. Як видно з неї, застосування Окоферона в комплексному лікуванніхворих герпетичними кератитами сприяє більш швидкій епітелізаціїрогової оболонки ока (в основній групі на 83 ± 02 день, в контрольній - на121 ± 04; р <0,01). Рассасывание инфильтратов происходит на 11,2±0,3 день, а в контрольной — на 13,3±0,2 день; р<0,001. Перикорнеальная инъекция в группе больных, где мы применяли Окоферон, исчезала на 11,9±0,2 день, а при применении лейкоцитарного интерферона — на 14,6±0,3 день; р<0,001. Вследствие этого сократилось время пребывания больных основной группы в стационаре и составило 12,4±0,2 дня, в то время как в группе больных, которые лечились традиционными методами, — 15,9±0,4 дня; р<0,01.

Гострота зору при герпетичних кератитах в першу чергу залежить відрозташування запальних інфільтратів на роговій оболонці ока (центральне,парацентральних), від їхніх розмірів, ступеня вираженості набряку рогівки. Підвищеннягостроти зору в нашому дослідженні супроводжувалося регресією запальнихявищ, розсмоктуванням інфільтратів, зменшенням набряку рогівки. В процесілікування у всіх хворих поступово підвищувалася гострота зору, однак в основнійгрупі хворих високі зорові функції (05 -10) після проведеної терапіїспостерігалися в 467% випадків, в контрольній - тільки в 333% (табл. 2). 

Слід зазначити, що всі хворі основної групи добре переносили лікування,токсичних і алергічних реакцій не спостерігалося. Уже через кілька днівпісля початку лікування хворі відзначали зменшення болю в оці, сльозотечі,світлобоязні, стабілізувався або регресував запальний процес.

Таким чином, успіх лікування і отримання високих функціональних результатів приофтальмогерпесе залежать від ранньої госпіталізації хворих, правильного виборупрепаратів патогенетичної терапії та оптимальних методів їх введення.Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про доцільністьвключення Окоферона в комплексну терапію офтальмогерпесу. Окоферон ефективно і достовірно прискорює епітелізацію ураженої рогівки, сприяєшвидшому розсмоктуванню інфільтратів, скороченню тривалості лікування такращої динаміці гостроти зору.

Висновки

 

1.    
2. Ефективність застосування препарату Окоферон в лікуванні герпетичних  кератитів висока, він сприяє скороченню тривалості лікування, поліпшенню  його результатів.   
3. Окоферон добре переноситься хворими, не викликає побічних ефектів, не  надає токсичного впливу на тканини ока.   
4. Призначення Окоферона в комплексному лікуванні офтальмогерпесу безпечно і  може бути рекомендовано для більш широкого впровадження в офтальмологічну  практику. 

 

Література

 

1.    
2. Гайдамака Т. Б., Андрюкова Л. Н., Красічкова Е. А. Визначення  специфічної активності очних крапель на основі лаферону (Окоферон) на  моделі вірусного кератиту //Офтальмологічний журнал, 2001 № 4 с. 62-67.      
3. Каспаров А. А. офтальмогерпес. М., Медицина, 1994 224 с.   
4. Майчук Ю. Ф. Вірусні захворювання очей. М., Медицина, 1981 272 с. 

 

Стаття опублікована на сайті  http://www.medafarm.ru