Медичні статті » Педіатрія » Ультразвукове дослідження в режимі енергетичного допплера в діагностиці вузлової патології щитовидної залози у дітей | Педіатрія


А.П. Лищік
 
НІКИ радіаційної медицини таендокринології

   

Ultrasonic study in energetic Doppler regimenfor diagnosis  of thyroid nodal pathology in children
A.P. Lyshchik

 
 
Щитовидна залоза (ЩЗ) завдяки своєму поверхневому розташуванню ідеально  підходить для дослідження методом ультразвукового сканування. З його допомогою  стало можливим виявлення дуже дрібних пальпуються утворень (1-2 мм),  описструктури, контурів і тканинних характеристик вузлів[3].  Додаткову інформацію, що дозволяє підвищити діагностичні можливості  ультразвукового сканування, надає дослідження внутрішньовузлових  кровотоку в режимі енергетичного допплера (ЕД).
 
Застосування ЕД для диференціальної діагностики злоякісної і  доброякісної патології можливо завдяки особливостям кровопостачання  неопластичних утворень: великій кількості судин на одиницю об'єму;  більш звивистих судинах дрібного порядку; переважно центральному  розташуванню зон підвищеної васкуляризації пухлинного вузла[2].
 
Основні переваги ЕД в порівнянні з іншими допплерівським методами:  менша залежність від допплерівського кута, підвищена чутливість і  шумоустойчівость, велика частота кадрів[1].
 
Ми оцінили клінічне значення УЗ-дослідження в режимі ЕД для  диференціальної діагностики різних морфологічних варіантів вузлової  патології ЩЗ у дітей.
 
Проаналізовано 36 сонограм папілярного раку ЩЗ (середній вік пацієнтів  - 151 ± 053 року, співвідношення хлопчиків і дівчаток - 1/1 2) і 77 сонограм  солідного варіанту вузлового зоба (середній вік пацієнтів - 143 ± 036 року,  співвідношення хлопчиків і дівчаток - 1/1 29). Дослідження проводилося лінійним  датчиком (75 MГц) з використанням УЗ-сканера «Hewlett Packard Image Point».  Енергетичне допплерівське картування виконувалось після сканування в  режимі градацій сірого кольору. Вивчалася внутрішня архітектоніка вузлового  освіти, яка в подальшому враховувалася при проведенні енергетичного  допплерівського картування. Для зменшення кількості рухових артефактів  дослідження здійснювалося в статичному положенні датчика при затримці  пацієнтом дихальних і ковтальних рухів. З урахуванням фізичних  особливостей ЕД і дифузного характеру розподілу судин у щитовидній  залозі апаратна коригування кута сканування не здійснювалася.
 
При аналізі результатів дослідження васкуляризації виділяли три основних типи  кровотоку згідно класифікації R.Lagalla et al.[4]: I тип - відсутність  посилення кровотоку в області вузлового освіти в порівнянні з навколишнім  його паренхімою ЩЗ; II тип - посилення кровотоку по периферії вузлового  освіти; III тип - посилення кровотоку всередині вузлового освіти.
 
В ході проведеного дослідження були отримані результати, узагальнені в  таблиці.
 
Для пацієнтів з вузловим зобом найбільш характерним (6104%; P <0,001) оказался I тип кровотока. При проведении корреляционного анализа была выявлена достоверная положительная корреляционная связь степени интенсивности кровотока с максимальным размером узлового образования (r=0,324; P<0,01), что, по нашему мнению, является причиной снижения диагностической информативности данного признака при проведении дифференциальной диагностики папиллярного рака и узлового зоба среди узловых образований большого диаметра. В отличие от пациентов с узловым зобом, пациенты с папиллярным раком ЩЖ в 72,22% случаев (P<0,001) характеризовались наличием III типа кровотока, причем достоверной взаимосвязи с максимальным размером опухоли в данной группе пациентов не было.
 
На підставі отриманих даних нами були оцінені чутливість,  специфічність і діагностична ефективність реєстрації III типу вузлового  кровотоку в диференціальної діагностики злоякісної і доброякісної  вузлової патології ЩЗ у дітей. Чутливість методу склала 722%,  специфічність - 805%, діагностична ефективність - 779%.
 
Таким чином, можна зробити наступні висновки:
 
1. Найбільш характерним для папілярного раку ЩЗ у дітей (у порівнянні з  вузловим зобом) є III тип кровотоку. Ця ознака має щодо  високої діагностичної інформативністю, проте слід чекати зниження його  специфічності серед утворень з великим об'ємом через підвищення частоти  зустрічальності посиленого інтранодального кровотоку серед пацієнтів з  доброякісними вузловими утвореннями ЩЗ.
 
2. Враховуючи виявлене розмаїття типів васкуляризації, що зустрічаються у  пацієнтів з папілярним раком, можна припустити наявність взаємозв'язку між  результатами ультразвукового дослідження та особливостями морфологічного  будови пухлини, що вимагає проведення додаткових досліджень.
 
  ЛІТЕРАТУРА
 
1. Стручкова Н.Ю., Медведєв М.В., Зикін Б.І. //Ультразвукова діагностика. -  1998. - № 3. - С. 5-17.
 
2. Blood С.Н., Zetter В.R. //Biochim. Biophys. Acta. - 1990. - N 1032. - P.  89-118.
 
3. Hegedues L., Karstrup S. //Eur. J. Endocrinology. - 1998. - V. 138 (1). -  P. 30-31.
 
4. Lagalla R., Caruso G., Romano M., Midiri M. et al. //Radiol. Med. - 1993.  - V. 85 May (Suppl. 1). - Р. 109-113.

   

Стаття опублікована в журналі  Медичні новини



...


1 (0,00152)