В.М.стругацкій, В.Н.Прілепская, М.М.Малярская
Науковий центр акушерства, гінекології та перинатології РАМН (директор - акад. РАМН, проф.В.І.Кулаков), Москва.

Однією з найважливіших проблем сучасної гінекології є патологія шийки матки, у вивченні, діагностиці та лікуванні якої досягнуті значні успіхи. Ми хочемо акцентувати увагу на одному аспекті, раніше не було відображене в літературі, проте має велике як наукове, так і практичне значення, - фізіотерапії гінекологічнихзахворювань при наявності супутньої патології шийки матки.

За даними скринінгового обстеження 371 хворий репродуктивного віку, яке було проведено в нашій спеціалізованої гінекологічної фізіотерапевтичної клініці протягом 2 років, у 60% пацієнток, спрямованих на лікування тазових перитонеальних спайок та /або хронічного запалення органів тазу, виявлено патологічні зміни шийки матки, які у кожній восьмий обмежували вибір фізичних факторів, ау кожній шостій були протипоказанням до призначення таких впливів до отримання результатів гістологічного дослідження. Оскільки при наявності фонових і передракових захворювань шийки матки необхідно виключити застосування засобів, що підсилюють тканинної обмін[4], Наведені дані заслуговують особливої уваги з позицій онкологічної настороженості. Для попередження можливого ятрогенного ефекту фізіотерапії, обумовленого її трофотропним дією, ми вважаємо обов'язковимпопереднє скринінгове обстеження пацієнток, яким показано таке лікування. Враховуючи відсутність спеціальних рекомендацій з цього питання, призначених практичним лікарям, а також великий інтерес до нього акушерів-гінекологів, що проявляється на семінарах та під час індивідуальної підготовки на робочому місці, ми представляємо діагностичний алгоритм, який дозволить визначити можливість або протипоказання застосування фізіотерапії в кожному конкретному випадку (Табл.)

1. Розширену кольпоскопію проводять в обов'язковому порядку кожній пацієнтці, спрямованої на фізіотерапію, до вирішення питання про конкретний факторі і локалізації його впливу.

2. Щоб уникнути спотворення кольпоскопічне картини бажано, щоб протягом не менше 1 добу перед кольпоскопією пацієнтка утрималася від статевих контактів і введення в піхві будь-яких лікарських засобів. З цією ж метою кольпоскопію здійснюють до бімануального гінекологічногодослідження, після оцінки симптому "зіниці", взяття мазків і видалення слизу і крові із зовнішнього зіву.

3. При відсутності даних цитології за останні 2 роки, а також при виявленні будь-якої патології шийки матки показано онкоцітологіческое дослідження з дотриманням загальновідомих правил забору матеріалу: зішкребок епітелію з ектоцервікса, стику епітеліїв і нижньої третини ендоцервікса, бажано шпателем Ейра або ендобрашем[3,5].

4. У випадках, не вимагають проведення біопсії (неускладнена псевдоерозія (ектопія), Цервіцит , Ектропіон, ендометріоз), після отримання результатів цитології, що свідчать про відсутність дискариоза, фізіотерапія можлива, за винятком фізичних факторів з тепловим компонентом механізму лікувальної дії при ендометріозі.

5. При цитологічних ознаках дисплазії (дискариоза), кольпоскопічних картинах лейкоплакії , Папіломавірусної інфекції (ПВІ), німий йоднегативні зони, підозрі на рак до з'ясування результатів біопсії будь фізіотерапія протипоказана.

6. Прицільну біопсію ножову уражених ділянок шийки матки здійснюють під контролем кольпоскопії з одночасним вишкрібанням слизової цервікального каналу. Біопсія конхотомія неприпустима, оскільки цей інструмент не забезпечує достатньої захоплення тканини (мінімум 7 мм) і викликає розтрощення країв біоптату.[2, 3, 4].

7. При гістологічному діагнозі гіпер-, паракератоз, акантоз (лейкоплакія), койлоцітоатіпія, дискератоза (ПВІ), дисплазії необхідно хірургічне лікування виявленої патології. Фізіотерапія в цьому випадку можлива не раніше наступного менструального циклу, після отримання та оцінки даних морфологічного дослідження видаленого матеріалу і повторної онкоцитологію.

8. При гістологічних діагнозів "хронічний цервіцит", "ектопія циліндричного епітелію", "плоскоклітинна метаплазія" фізіотерапія не протипоказана.

9. При призначенні фізіотерапії проводять динамічну кольпоскопію в середині і наприкінці лікувального курсу для виключення ятрогенного дії фізичного фактора або оцінки його позитивного впливу на патологію шийки матки.

Як свідчить медична документація, нерідко акушери-гінекологи направляють хворих на фізіотерапію без проведення розширеної кольпоскопії за відсутності змін, видимих неозброєних оком, або без гістологічного дослідження при лейкоплакії або німий йоднегативні зоні. Таке порушення принципів онкологічної настороженості неприпустимо, тим більше - в розглянутій клінічної ситуації, тому при неможливості виконання необхідного обсягу досліджень призначення фізіотерапії виключається.

Ми розуміємо, що такий більш обережний підхід до фізіотерапії гінекологічних захворювань у деяких практичних лікарів може викликати неприйняття через безсумнівного збільшення обсягу та тривалості обстеження, небажаної для хворої. Проте ці доводи не можна вважати переконливими, враховуючи поширеність раку шийки матки[1, 3]і можливість прогресування своєчасно не розпізнаного патологічного процесу під впливом фізіотерапії.

Стругацький Віргіній Михайлович
Прилепська Віра Миколаївна
Малярні Марія Михайлівна
117815 вул. Акад.Опаріна, буд.4. Тел. 438-73-65

ВИЯВЛЕННЯ ПАТОЛОГІЇ ШИЙКИ МАТКИ ЯК протипоказання до ФІЗІОТЕРАПІЇ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ:
АЛГОРИТМ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Козаченко В.П. //Совр. Онколь. - 2000. - Том 2. - № 2. - С. 40-44.

2. Ландеховскій Ю.Д., Бабічева І.А. //Захворювання шийки матки, піхви і вульви /За ред. В.Н.Прілепской. - М., 1999. - С. 94-108.

3. Новикова Є.Г. //Там само. - С. 153-160.

4. Прилепська В.Н. //Там само. - С. 84-94.

5. Прилепська В.М., Кондріков Н.І., Бебнева Т.М., Назарова Н.М. //Там само. - С. 39-56.

Стаття опублікована в журналі Російський вісник акушера-гінеколога, 2001 том 1 номер 3 (5), с. 61-62

Джерело http://mariamm.ru/doc.cgi?id=96