А.Г.Скоморохов, Н.Б.Садікова. - Все про шлюб від А до Я. Мінськ 2000.
У шлюбі подружжя знаходяться в тривалому та тісному душевному контакті, який, проте, викликає не тільки статевий потяг, але і взаємне відштовхування.
Спочатку тріумфуєсила взаємного тяжіння, а відразливі сили себе не проявляють, оскільки їх зазвичай вдається придушити.
Період спільного життя триває тим довше, чим сильніше взаємне статевий потяг. Однак це потяг, що поклало початок союзу, не є величиною постійною.
Чим сильніше взаємні почуття, тим більше взаємнезадоволення доставляє статева близькість і тим більше шансів, що сексуальний потяг буде домінуючим у стосунках подружжя.
Однак життєвий досвід показує, що в більшості випадків цього-то якраз і не трапляється. В деяких шлюбах вже з самого початку статеве зближення не отримує законного права на існування, оскільки дуже велика невідповідність між дає іотримують, між жертвою і винагородою за неї.
Чи варто після цього дивуватися, що сила тяжіння рано чи пізно слабшає і не в змозі більше скільки тривало пригнічувати силу відразливу. А вона з'являється негайно. Правда, спочатку слабо, в якихось особливих випадках, з тривалими проміжками, часи і як би поступаючись місцем колишнім пристрасним поривів, нічим себе ясно не висловлюючи. З плином часу ця відразлива сила міцніє і починає домінувати над силою потягу. Це веде за собою принизливі й брудні відносини в шлюбі, в яких домінує не тяга до зближення, а звичка чи борг.
Інакше, більш активно, протікає процес, що веде до торжества відразливою сили над силою тяжіння, в тому випадку, коли хтось з подружжя посилює це почуття відрази до іншого під час коїтусу, дозволяючи цьому відрази перетворитися згодом у ненависть, яка порівняно швидко стає взаємною.
Аналогічно, хоча й у менш різкій формі, виникнення взаємної відрази іноді сприяє статева слабкість, некомпетентність або егоїзм чоловіка, який, замість того щоб в перші місяці шлюбу обережно і тактовно будити в жінці чуттєвість, абсолютно ігнорує сповільненість її статевих реакцій, з презирством відносячи їх на рахунок її холодності й нездатності до нормальних статевих відносин.
Ще сильніше впливають на шлюб суперечності, що виникли на суто сексуальному грунті. Навіть коли бажання подружжя в цьому сенсі сходяться, незадоволення бажань одного з них може привести до ускладнення в шлюбі. Ми маємо на увазі, перш за все, безпліддя, яке може відштовхнути чоловіка і дружину один від одного. До цього слід додати, що одна із сторін у таких випадках часто вельми несправедливо дорікає іншу. У відсутності дітей чоловік зазвичай звинувачує дружину і, зрозуміло, даремно, так як досить часто прямою причиною бездітності є наслідки колись перенесеної їм гонореї або якогось іншого інфекційного захворювання. Ця інфекція була занесена їм в організм дружини, що і призвело до її безпліддя.
Набагато частіше, ніж з приводу безпліддя, сумні непорозуміння між подружжям виникають на грунті родючості шлюбу, особливо тоді, коли один з подружжя ніяких серйозних заперечень проти збільшення сімейства не має і навіть його бажає, тим часом як інший категорично проти цього.
У шлюбі подружжя знаходяться в тривалому та тісному душевному контакті, який, проте, викликає не тільки статевий потяг, але і взаємне відштовхування.
Спочатку тріумфуєсила взаємного тяжіння, а відразливі сили себе не проявляють, оскільки їх зазвичай вдається придушити.
Період спільного життя триває тим довше, чим сильніше взаємне статевий потяг. Однак це потяг, що поклало початок союзу, не є величиною постійною.
Чим сильніше взаємні почуття, тим більше взаємнезадоволення доставляє статева близькість і тим більше шансів, що сексуальний потяг буде домінуючим у стосунках подружжя.
Однак життєвий досвід показує, що в більшості випадків цього-то якраз і не трапляється. В деяких шлюбах вже з самого початку статеве зближення не отримує законного права на існування, оскільки дуже велика невідповідність між дає іотримують, між жертвою і винагородою за неї.
Чи варто після цього дивуватися, що сила тяжіння рано чи пізно слабшає і не в змозі більше скільки тривало пригнічувати силу відразливу. А вона з'являється негайно. Правда, спочатку слабо, в якихось особливих випадках, з тривалими проміжками, часи і як би поступаючись місцем колишнім пристрасним поривів, нічим себе ясно не висловлюючи. З плином часу ця відразлива сила міцніє і починає домінувати над силою потягу. Це веде за собою принизливі й брудні відносини в шлюбі, в яких домінує не тяга до зближення, а звичка чи борг.
Інакше, більш активно, протікає процес, що веде до торжества відразливою сили над силою тяжіння, в тому випадку, коли хтось з подружжя посилює це почуття відрази до іншого під час коїтусу, дозволяючи цьому відрази перетворитися згодом у ненависть, яка порівняно швидко стає взаємною.
Аналогічно, хоча й у менш різкій формі, виникнення взаємної відрази іноді сприяє статева слабкість, некомпетентність або егоїзм чоловіка, який, замість того щоб в перші місяці шлюбу обережно і тактовно будити в жінці чуттєвість, абсолютно ігнорує сповільненість її статевих реакцій, з презирством відносячи їх на рахунок її холодності й нездатності до нормальних статевих відносин.
Ще сильніше впливають на шлюб суперечності, що виникли на суто сексуальному грунті. Навіть коли бажання подружжя в цьому сенсі сходяться, незадоволення бажань одного з них може привести до ускладнення в шлюбі. Ми маємо на увазі, перш за все, безпліддя, яке може відштовхнути чоловіка і дружину один від одного. До цього слід додати, що одна із сторін у таких випадках часто вельми несправедливо дорікає іншу. У відсутності дітей чоловік зазвичай звинувачує дружину і, зрозуміло, даремно, так як досить часто прямою причиною бездітності є наслідки колись перенесеної їм гонореї або якогось іншого інфекційного захворювання. Ця інфекція була занесена їм в організм дружини, що і призвело до її безпліддя.
Набагато частіше, ніж з приводу безпліддя, сумні непорозуміння між подружжям виникають на грунті родючості шлюбу, особливо тоді, коли один з подружжя ніяких серйозних заперечень проти збільшення сімейства не має і навіть його бажає, тим часом як інший категорично проти цього.
...