Другим варіантом фізіологічного прикусу є прямою. Прямий прикус відрізняється від ортогнатіческій тим, що ріжучі краї верхніх зубів не перекривають, а потрапляють прямо, подібно щипцам, на ріжучі краї нижніх зубів. В області бічних зубів взаємовідношенняміж зубами таке ж, як і в ортогнатіческій прикусі. В результаті при прямому прикусі відбувається іноді більш швидке стирання зубів, ніж при ортогнатіческій.

Однак виходять при цьому відполіровані поверхні відрізняються великою опірністю до карієсу, Зуби міцно стоять в альвеолах і уражаються пародонтозом не частіше, ніж при інших формах фізіологічного прикусу.

Фізіологічна опістогнатія і фізіологічна прогнатия. Фізіологічна опістогнатія і фізіологічна прогнатия характеризуються тим же взаємовідношенням зубних рядів, яке властиво і ортогнатіческій прикусу. Відрізняються вони від останнього тільки напрямком альвеолярних гребенів і фронтальних зубів. При опістогнатіческом прикусі фронтальні зуби разом з альвеолярними гребенями обох щелеп спрямовані назад, при прогнатіческій прикусі фронтальні зуби і альвеолярнігребені спрямовані вперед.

Характер змикання зубних рядів в стані центральної оклюзії при цих різновидах прикусу такий же, як і при ортогнатіі, тому вони також повноцінні у функціональному відношенні.

Патологічні види прикусів.

Ортогнатія характеризується певним взаємовідношенням зубних рядів у трьох напрямках: сагиттальном, вертикальному і трансверзальном.

Відхилення від морфології ортогнатіі у взаємовідносини зубних рядів у зазначених площинах тягнуть за собою виникнення аномалії прикусу в цих трьох напрямках. До аномалії прикусу в сагітальній або в Мезио-дистальному напрямку відносяться дистальний (верхня прогнатия) і мезіальний прикуси (нижня прогнатия).
До аномалій прикусу у вертикальному напрямі відносяться глибокий і відкритий прикуси. До аномалій прикусу в трансверзальном напрямку відноситься косою прикус.

Дистальний прикус (Верхня прогнатия). При фізіологічної прогнати спостерігається прогнатия як верхньої, так і нижньої щелепи. Однак частіше спостерігається прогнатия одній - верхньої щелепи, т. е. не фізіологічна, а патологічна прогнатия, або дистальний прикус.

Внаслідок дистального зсуву нижнього зубного ряду, В тому числі і моляров, по відношенню до верхнього нижні фронтальні зуби не сходяться з верхніми і між ними утворюється горизонтальна щілину. В результаті цього нижні фронтальні зуби висуваються і стосуються ріжучими краями слизової оболонки верхньої щелепи, травмуючи її.

При дистальному прикусі мезіальний горби першого верхнього моляра потрапляють на мезіальний горби нижнього першого моляра. Часто прогнатия так різко виражена, що верхні зуби сильно видаються вперед і піднімають верхню губу, в результаті вона може зімкнутися з нижньою губою лише при великому напруженні. Зазвичай нижня губа потрапляє в проміжок між верхніми і нижніми зубами. Все це несприятливо відбивається не тільки на зовнішньому вигляді хворого, а й на жуванні.

Мезіальний прикус (Нижня прогнатия, або прогения). До патологічного прикусу відноситься також мезіальний прикус. Для нього характерно наступне: нижня щелепа зміщена кпереди по відношенню до верхньої, нижня зубна дуга більше верхньої, горби верхнього першого моляра встановлюються часто проти бугрів другого нижнього моляра, а нижні фронтальні зуби стоять попереду верхніх, тобто між ними утворюється горизонтальна щілину.

Існує ще інший різновид мезіального прикусу. При цьому виді мезіального прікуеа жувальні зуби контактують як в ортогнатіі, і тільки фронтальні нижні перекривають і контактують з верхніми. Такий варіант мезіального прикусу правильніше буде називати піднебінним становищем верхніх фронтальних зубів.