Медичні статті » Кардіологія » Що робити, якщо у пацієнта виявлено підвищення артеріального тиску? | Кардіологія


1. Перевірити, чи всі процедури з вимірювання артеріального тиску виконан-нени чітко і правильно:

 
  •  
  • для вимірювання артеріального тискувикористовується справний тонометр і манжета, відповідна окружності руки пацієнта;
  •  
  • пацієнт знаходиться в зручній позі в положенні сидячи; рука па-цієнта на столі; манжета накладена на плече на рівень серця; нижній край манжети на 2 см вище ліктьового згину;
  •  
  • вимірювання АТ проводиться після 5-хвилинного відпочинку (або через 15-30 хвилин після фізичного або емоційного навантаження);
  •  
  • пацієнт не повинен курити і вживати міцну каву або чай протягом 1:00 перед вимірюванням артеріального тиску;
  •  
  • врахований можливий прийом пацієнтом препаратів, здатних вплинути на рівень артеріального тиску (очні і назальні краплі, НПЗП, кортикостероїди і т.д.);
  •  
  • АТ вимірюється на обох руках, на кожній вимірювання артеріального тиску проводиться двічі з інтервалом не менше 1 хвилини між вимірами (при різниці 5 мм рт. Ст. Проводиться 1 додатковий вимір). Реєструється середнє з двох останніх вимірювань.
  •  
  • АТ вимірюється з точністю до 2 мм рт. ст., зниження тиску в манжеті проводиться повільно - приблизно на 2 мм рт. ст. на кожен пульсової удар. Надалі вимір проводиться на тій руці, де АТ вище.
  •  
  • Для підтвердження підвищеного рівня АТ необхідно ви-конати не менше двох вимірювань з інтервалом між ними не менше одного тижня.
  •  
 

2. Рекомендувати пацієнту проводити самоконтроль АТ у домашніх умовах

Бажано дворазове вимірювання артеріального тиску в один і той же час доби: вранці (протягом години після пробудження, до сніданку) і ввечері (до вечері або не менш ніж через 2 години після вечері). Обов'язково ведення пацієнтом щоденника самоконтролю АТ.

3. Оцінити загальний серцево-судинний ризик

Визначити фактори ризику серцево-судинних захворювань, наявність асоційованих клінічних станів (АКС) і поразок органів-мішеней, які можуть вплинути на прогноз та ефективність лікування.

Фактори ризику:

 
  •  
  • вік (для чоловіків> 55 років, для жінок> 65 років);
  •  
  • куріння;
  •  
  • дисліпідемія (загальний холестерин> 52 ммоль /л або ХСЛНП> 35 ммоль /л або ХСлвп < 1,0 ммоль/л (для мужчин) и < 1,2 ммоль/л (для женщин);
  •  
  • сімейний анамнез ранніх ССЗ (для жінок < 65 лет, для мужчин < 55 лет);
  •  
  • абдомінальне ожиріння (окружність талії 102 см для чоловіків і 88 см для жінок);
  •  
  • рівень С-реактивного білка ( 1 мг /дл).
  •  
 

Поразка органів-мішеней:

 
  •  
  • гіпертрофія міокарда лівого шлуночка;
  •  
  • УЗ ознаки потовщення стінки артерії або атеросклеротичні бляшки магістральних судин;
  •  
  • невелике підвищення сироваткового креатиніну (креатинін сироватки крові 13-15 мг /дл для чоловіків і 12-14 мг /дл для жінок);
  •  
  • мікроальбумінурія (30-300 мг /добу).
  •  
 



Асоційовані клінічні стани:

 
  •  
  • церебро-васкулярної хвороби (в анамнезі мозковий інсульт, транзиторні ішемічні атаки);
  •  
  • захворювання серця (в анамнезі інфаркт міокарда, стенокардія, процедури по ревасулярізаціі міокарда, серцева недостатність);
  •  
  • ураження нирок (діабетична нефропатія, ниркова недостатність (креатинін сироватки крові> 15 мг /дл для чоловіків і> 14 мг /дл для жінок), протеїнурія> 300 мг /добу);
  •  
  • захворювання периферичних артерій;
  •  
  • гіпертонічна ретинопатія
  •  
 



Цукровий діабет

4. Визначити стабільність і ступінь підвищення артеріального тиску, оцінити ризик ускладнень

Після виявлення стабільного підвищення АТ слід обстежити пацієнта на предмет виключення симптоматичної артеріальної гіпертензії (АГ), в подальшому визначити ступінь АГ, стадію і групу ризику (провести стратифікацію ризику).



...


2 (0,38921)