Середовища класифікують по консистенції, складу, походженням, призначенням та забрудненості матеріалу.

При класифікації поживних середовищ по консистенції поживні середовища поділяють на щільні (тверді), напіврідкі і рідкі.
При класифікації поживних середовищ за складом виділяють білкові, безбілкові і мінеральні середовища.
При класифікації поживних середовищ за походженням середовища поділяють на штучні та природні (природні).

Штучні живильні середовища для бактерій

Штучні середовища поділяють на тваринні[например, мясопептонный агар (МПА) или мясопептонный бульон (МПБ)]і рослинні (наприклад, настої сіна і соломи, відвари злаків, дріжджів або фруктів, пивне сусло та ін.)

Природні середовища для вирощування бактерій

Природні поживні середовища можуть містити компоненти тваринного (наприклад, кров, сироватка, жовч) або рослинного (наприклад, шматочки овочів і фруктів) походження. За призначенням виділяють консервуючі середовища (для первинного посіву та транспортування), середовища збагачення (для нагромадження певної групи бактерій), середовища для культивування {універсальні прості, складні спеціальні та для токсінообразованія), середовища дм виділення та накопичення (консервуючі, збагачення та елективні) і середовища для ідентифікації (диференціальні й елективні-диференціальні).

Класифікації поживних середовищ по забрудненості матеріалу

Якщо матеріал слабо забруднене сторонньої мікрофлорою, то для виділення чистих культур застосовують прості (за складом) середовища. При рясної контамінації сапрофіти використовують спеціальні або елективні (для окремих видів), селективні (тільки для окремих бактерій), диференційно-діагностичні (для полегшень ідентифікації) середовища.