Особливого значення набуває амніосконія в пологах. Багато авторів рекомендують усім жінкам при вступі на пологи, поряд з проведенням піхвового дослідження виробляти амніоскопію. Позитивний результат амніоскопіі в пологах виявлено в 9-20% випадків (Ті-щенко Е.П., 2000; Лампі Л. 1979).

Важливим є питання вибору методу розродження при виявленні меконію в пологах. За даними Е.П.Тіщенко (2000), при наявності меконпя в навколоплідних водах під час пологів синдром аспірації меконпя спостерігався в 69%, асфіксія - в 15%, порушення мозкового кровообігу гіпоксичного генезу - в 53% випадків.

У пологах необхідно оцінити фактори ризику розвитку аспірації меконію, До яких відносяться забарвлення і густота навколоплідних вод, динаміка їх зміну в пологах, наявність ознак гіпоксії плода за даними КТГ і ультразвукового дослідження, переношування вагітності, фето-плацента-рная недостатність (гіпотрофія плода), важкий гестоз, аномалії родової діяльності, обвиття пуповиною, родо-стимуляція, піхвове дослідження та ін

Вибір методу розродження в процесі пологів при фарбуванні вод меконієм залежить від стану плода, характеру пологової діяльності, періоду пологів та ін

Думка авторів про показання до кесаревого розтину в інтересах плода, при наявності меконіального фарбування вод, Нечисленні і суперечливі. Показаннями до операції з метою профілактики синдрому аспірації меконпя є: наявність "старого" (жовто-коричневого) меконію, збільшення його кількості в пологах, ознаки гіпоксії плода за даними КТГ (пролонговані акцелерации, варіабельні децелерацпі, тахікардія), дихальні рухи типу регулярних, повторюваних пли "задухи", за даними УЗД, приношення вагітність, внутрішньоутробна затримка розвитку плода, важкий гестоз, важкий резус-конфлікт, передчасне або раннє вилиття навколоплідних вод і відсутність готовності організму матері до пологів та ін