Кесарів розтин при передчасних пологах (До 34 тижнів вагітності) не є операцією вибору і проводиться в основному за екстреними показаннями з боку матері (передлежання плаценти, відшарування нормально чи низько розташованої плаценти, важка форма гестоза).

При тазовому передлежанні плоду і терміні вагітності менше 32 тижнів, більшість авторів вважає за доцільне в інтересах плода проводити розродження шляхом кесаревого розтину. При вагітності більше 34 тижнів, головному предлежа-ванні, а також при тазовому предлежапні плода, акушерської та екстрагенітальної патології, обтяженому акушерському анамнезі більш доцільно в інтересах плода також виконати кесарів розтин.

При истмико-цервікальної недостатності, Тривалому безводному проміжку (понад 12 годин) у зв'язку з можливістю інфікування, якщо необхідно оперативне розродження, методом вибору повинно бути екстраперітоне-ально кесарів розтин.

При вагітності, Ускладненої ПРПО, мають місце три причини неонатальної загибелі: незрілість, гіпоплазія легень і сепсис. Виживаність дітей зростає з 10% при терміні 24 тижнів (500 г) до 90% при терміні 30 тижнів (1500 г) (Carroll SG et al., 1995). Ризик розвитку легеневої гіпоплазії залежить, насамперед, від терміну вагітності, частота неонатальпого сепсису в популяції дорівнює 01-08% (Gerdes JS, 1991), тоді як у пацієнток з ПРГЮ ризик неонаталиюго сепсису в 10 разів вище, ніж в популяції. Він зростає в 4 рази при позитивному результаті виявлення інфекції в амніотичної рідини (Carroll SG et al., 1996).

За даними Morales W.J., Talley T. (1993), при вичікувальному веденні 94 вагітних з терміном до 25 тижнів, з передчасним розривом плодових оболонок, 41% дітей вижило до 1 року, з них 27% були неврологічно здоровими.

A.Spinillo et al. (1995) встановили, що передчасно народжені діти через 48 год або більше після розриву оболонок мають високий ризик неврологічних уражень у порівнянні з дітьми, народженими після спонтанних пологів при цілих плодових оболонках,