Бронхіальна астма - хронічне алергічне захворювання легенів,виявляється нападами задишки або задухи, іноді сухим кашлем, у відповідь на вплив алергену або на тлі простудного захворювання, фізичного навантаження, емоційного стресу.
Лікування бронхіальної астми - тривалий процес, що вимагає постійного лікарського контролю і високої відповідальності хворого. Дія препаратівдля лікування астми спрямовано не на усунення причини захворювання (яка, до речі, ще не відома), а на зняття нападів та їх профілактику. Саме тому стільки уваги приділяється лікарями саме запобігання приступів, і в першу чергу немедикаментозними засобами.
Профілактика включає в себе заходи,спрямовані на усунення причин, що викликають погіршення стану хворого. Це - здоровий спосіб життя (виключення паління, утримання в чистоті робочих і житлових приміщень, регулярне перебування на свіжому повітрі). При уявній простоті цих заходів, вони реально (науково обгрунтований факт!) Сприяють значному зниженню частоти нападів.
Необхідне знання "свого" алергену:
·Якщо відомо, що алергеном є вовна домашніх тварин, то необхідно або виключити контакт з ними, або, якщо все-таки є ймовірність поодиноких контактів, використовувати препарати для зняття нападів в якості профілактики перед контактом з твариною.
·Алергеном може бути сухий корм для акваріумних рибок - необхідно замінити його на інші види корму.
·Часто причиною поганого самопочуття є перо, якимнабивають подушки, і вовна в матрацах. Тому астматики необхідно замінити ці постільні приналежності на містять синтетичний матеріал (найкраще синтепон), які зараз можна знайти в продажу без особливих проблем.
·Необхідно переглянути весь арсенал косметики та парфумерії, яким Ви (або ті, хто живе разом з Вами)користуєтесь - серед цих коштів можуть бути ті, які провокують алергію.
·Алергія на пилок рослин - один з найбільш частих видів, тому якщо Ви зазначили, що напади частіше виникають в певну пору року (у момент цвітіння певних видів трав або дерев), Вам необхідно по можливості піти з цього регіону, а при неможливості - вжити заходів медикаментозної профілактики.
·Приступ астми та інші прояви алергії можуть викликатися також ліками, зокрема
ацетилсаліциловою кислотою, парацетамолом
та іншими знеболюючими препаратами.
·Необхідно виключити з раціону тіпродукти, які можуть провокувати напади астми (мед, цитрусові фрукти, горіхи, шоколад, продукти, що містять барвники та консерванти, та ін.)
Необхідно розуміти, що від неухильного слідування цим принципам самопочуття покращується і відповідно знижується потреба в ліках.
Однак у багатьох випадках уникнути лікарської терапії не можна. Тому необхідно під контролем лікаря-алерголога або пульмонолога підібрати той режим і тутерапію, яка максимально повно забезпечить захист від нападів.
Існує кілька критеріїв, на підставі яких можна судити як про важкості астми, так і про ефективність контролю за її перебігом:
·частота нападів протягом тижня, місяця, року;
·тяжкість цих нападів (наскільки важко вони переносяться хворим і наскільки ефективно вони знімаються лікарськими препаратами);
·які препарати і як часто повинен використовувати хворий;
·наявність інших проявів алергії (алергічний нежить, кон'юнктивіт, шкірні прояви);
·показники функції зовнішнього дихання (параметри дихання хворого, занотовані або за допомогою комп'ютера в медичних установах, або за допомогою нескладного приладу - пікфлуометра - самим хворим).
На підставі цих критеріїв лікарі виділяють три ступеня тяжкості астми: легку, середню іважку.
Кожна з них лікується по-своєму і відповідно до цього лікування виділяють три ступені терапії. Якщо лікування ефективне, то хворий переходить з більш високого ступеня на попередню, де застосовуютьбільш "слабкі" препарати, або ті ж, що він брав, але рідше або в менших дозах.
Практично всі препарати для ефективного контролю астми легкого та середнього ступеня тяжкості (відповідно перший і другий ступені лікування) випускаються у формі інгаляторів - зручних у застосуванні кишенькових пристроїв для введення ліківбезпосередньо в бронхи. Їх переваги:
·Точне дозування
·Зручність у застосуванні (маленький, завжди під рукою, не вимагає спеціальних навичок - може використовуватисянавіть дітьми)
·Мінімум побічних ефектів, так препарат майже повністю залишається там, де він потрібний - в бронхах, і не всмоктується в кров, тобто не діє на інші органи й системи
Дуже важливо технічно правильно виконувати інгаляцію:
-інгалятор перед використанням струсити;
-вставити тубус в рот, щільно охопивши йогогубами;
-голова злегка відкинута назад;
-впорскування ліки повинен бути точно синхронізований з вдихом;
-після інгаляції ненадовго затримати подих, щоб препарат встиг осісти на стінках бронхів.
Для дітей існують спеціальні насадки - спейсера, що дозволяють проводити інгаляцію більш ефективно.
Серед препаратів для зняття і запобігання нападів є ті, які діють швидко і недовго (до 4-6 ч.) і "довгограючі".
Зазвичай оптимальну комбінацію лікар підбирає на підставі даних про частоту, часу виникнення нападів протягом доби, їх тяжкості, віку пацієнта, даних про побічні ефекти, що проявляються у кожного конкретного хворого.
Так, при переважно нічних нападах має сенс використовувати препарати з тривалим терміном дії, які треба приймати (або інгалювати) ввечері, перед сном. Якщо напади виникають у відповідь на фізичне навантаження, то за 10-15 хв. перед нею треба вдихнути препарат короткої дії.
Дуже велике значення в ефективному лікуванні бронхіальної астми має застосування хворим індивідуальних приладів для моментального визначення параметрів видиху, за якими можна судити про готовність бронхів до спазму. Ці прилади називаються пікфлуометра. При хороших показниках хворий (за рекомендацією лікаря) може зменшити частоту застосування або дозу інгаліруемих препаратів.
Всі препарати для запобігання нападів ділять на дві великі групи:
препарати для постійного застосування - вони не знімають вже розвинувся напад, але здатні зменшити готовність бронхів до спазму. Їх приймають тривало (інколи - при важких формах - постійно). До них відносяться:
·Альдецін, Пульмікорт турбухалер, Серофло
;
гормони-глюкокортикоїди
·Задітен, Кетотифен, Интал
;
стабілізатори мембран опасистих клітин
·Зіртек, Телфаст, Кларитин
;
антігістаміновие препарати
·Простагландини:
Аколат, Сингуляр
Препарати для зняття і запобігання бронхоспазму - застосовуються непостійно (короткими курсами або при необхідності):
·Оксіс турбухалер, Пульмікорт турбухалер, Беротек Н
;
Бронхолитики
·Комбіновані:
Серетид
Ми не пропагуємо самолікування. Ми просто допомагаємо зорієнтуватися в симптоми, які Вас турбують, щоб Ви могли більш точно представляти до якого лікаря-фахівця Вам слід звернутися.
Джерело: http://eapteka.ru/
Лікування бронхіальної астми - тривалий процес, що вимагає постійного лікарського контролю і високої відповідальності хворого. Дія препаратівдля лікування астми спрямовано не на усунення причини захворювання (яка, до речі, ще не відома), а на зняття нападів та їх профілактику. Саме тому стільки уваги приділяється лікарями саме запобігання приступів, і в першу чергу немедикаментозними засобами.
Профілактика включає в себе заходи,спрямовані на усунення причин, що викликають погіршення стану хворого. Це - здоровий спосіб життя (виключення паління, утримання в чистоті робочих і житлових приміщень, регулярне перебування на свіжому повітрі). При уявній простоті цих заходів, вони реально (науково обгрунтований факт!) Сприяють значному зниженню частоти нападів.
Необхідне знання "свого" алергену:
·Якщо відомо, що алергеном є вовна домашніх тварин, то необхідно або виключити контакт з ними, або, якщо все-таки є ймовірність поодиноких контактів, використовувати препарати для зняття нападів в якості профілактики перед контактом з твариною.
·Алергеном може бути сухий корм для акваріумних рибок - необхідно замінити його на інші види корму.
·Часто причиною поганого самопочуття є перо, якимнабивають подушки, і вовна в матрацах. Тому астматики необхідно замінити ці постільні приналежності на містять синтетичний матеріал (найкраще синтепон), які зараз можна знайти в продажу без особливих проблем.
·Необхідно переглянути весь арсенал косметики та парфумерії, яким Ви (або ті, хто живе разом з Вами)користуєтесь - серед цих коштів можуть бути ті, які провокують алергію.
·Алергія на пилок рослин - один з найбільш частих видів, тому якщо Ви зазначили, що напади частіше виникають в певну пору року (у момент цвітіння певних видів трав або дерев), Вам необхідно по можливості піти з цього регіону, а при неможливості - вжити заходів медикаментозної профілактики.
·Приступ астми та інші прояви алергії можуть викликатися також ліками, зокрема
ацетилсаліциловою кислотою, парацетамолом
та іншими знеболюючими препаратами.
·Необхідно виключити з раціону тіпродукти, які можуть провокувати напади астми (мед, цитрусові фрукти, горіхи, шоколад, продукти, що містять барвники та консерванти, та ін.)
Необхідно розуміти, що від неухильного слідування цим принципам самопочуття покращується і відповідно знижується потреба в ліках.
Однак у багатьох випадках уникнути лікарської терапії не можна. Тому необхідно під контролем лікаря-алерголога або пульмонолога підібрати той режим і тутерапію, яка максимально повно забезпечить захист від нападів.
Існує кілька критеріїв, на підставі яких можна судити як про важкості астми, так і про ефективність контролю за її перебігом:
·частота нападів протягом тижня, місяця, року;
·тяжкість цих нападів (наскільки важко вони переносяться хворим і наскільки ефективно вони знімаються лікарськими препаратами);
·які препарати і як часто повинен використовувати хворий;
·наявність інших проявів алергії (алергічний нежить, кон'юнктивіт, шкірні прояви);
·показники функції зовнішнього дихання (параметри дихання хворого, занотовані або за допомогою комп'ютера в медичних установах, або за допомогою нескладного приладу - пікфлуометра - самим хворим).
На підставі цих критеріїв лікарі виділяють три ступеня тяжкості астми: легку, середню іважку.
Кожна з них лікується по-своєму і відповідно до цього лікування виділяють три ступені терапії. Якщо лікування ефективне, то хворий переходить з більш високого ступеня на попередню, де застосовуютьбільш "слабкі" препарати, або ті ж, що він брав, але рідше або в менших дозах.
Практично всі препарати для ефективного контролю астми легкого та середнього ступеня тяжкості (відповідно перший і другий ступені лікування) випускаються у формі інгаляторів - зручних у застосуванні кишенькових пристроїв для введення ліківбезпосередньо в бронхи. Їх переваги:
·Точне дозування
·Зручність у застосуванні (маленький, завжди під рукою, не вимагає спеціальних навичок - може використовуватисянавіть дітьми)
·Мінімум побічних ефектів, так препарат майже повністю залишається там, де він потрібний - в бронхах, і не всмоктується в кров, тобто не діє на інші органи й системи
Дуже важливо технічно правильно виконувати інгаляцію:
-інгалятор перед використанням струсити;
-вставити тубус в рот, щільно охопивши йогогубами;
-голова злегка відкинута назад;
-впорскування ліки повинен бути точно синхронізований з вдихом;
-після інгаляції ненадовго затримати подих, щоб препарат встиг осісти на стінках бронхів.
Для дітей існують спеціальні насадки - спейсера, що дозволяють проводити інгаляцію більш ефективно.
Серед препаратів для зняття і запобігання нападів є ті, які діють швидко і недовго (до 4-6 ч.) і "довгограючі".
Зазвичай оптимальну комбінацію лікар підбирає на підставі даних про частоту, часу виникнення нападів протягом доби, їх тяжкості, віку пацієнта, даних про побічні ефекти, що проявляються у кожного конкретного хворого.
Так, при переважно нічних нападах має сенс використовувати препарати з тривалим терміном дії, які треба приймати (або інгалювати) ввечері, перед сном. Якщо напади виникають у відповідь на фізичне навантаження, то за 10-15 хв. перед нею треба вдихнути препарат короткої дії.
Дуже велике значення в ефективному лікуванні бронхіальної астми має застосування хворим індивідуальних приладів для моментального визначення параметрів видиху, за якими можна судити про готовність бронхів до спазму. Ці прилади називаються пікфлуометра. При хороших показниках хворий (за рекомендацією лікаря) може зменшити частоту застосування або дозу інгаліруемих препаратів.
Всі препарати для запобігання нападів ділять на дві великі групи:
препарати для постійного застосування - вони не знімають вже розвинувся напад, але здатні зменшити готовність бронхів до спазму. Їх приймають тривало (інколи - при важких формах - постійно). До них відносяться:
·Альдецін, Пульмікорт турбухалер, Серофло
;
гормони-глюкокортикоїди
·Задітен, Кетотифен, Интал
;
стабілізатори мембран опасистих клітин
·Зіртек, Телфаст, Кларитин
;
антігістаміновие препарати
·Простагландини:
Аколат, Сингуляр
Препарати для зняття і запобігання бронхоспазму - застосовуються непостійно (короткими курсами або при необхідності):
·Оксіс турбухалер, Пульмікорт турбухалер, Беротек Н
;
Бронхолитики
·Комбіновані:
Серетид
Ми не пропагуємо самолікування. Ми просто допомагаємо зорієнтуватися в симптоми, які Вас турбують, щоб Ви могли більш точно представляти до якого лікаря-фахівця Вам слід звернутися.
Джерело: http://eapteka.ru/
...