Професор К.Б. Петров, аспірант О.С. Калініна
Державна освітня установа додаткового післядипломної освіти «Новокузнецький інститут удосконалення лікарів» Росздрава, кафедра лікувальної фізкультури, фізіотерапії та курортології. м. Новокузнецьк, Росія

РЕЗЮМЕ

К.Б. Петров, О.С. Калініна

Досліджено посекундна динаміка H-рефлексу у хворих зневрологічними проявами поперекового остеохондрозу. Виділено 3 компонента біоритмічні активності спинного мозку, близьких до аналогічних діапазонами варіабельності ритму серця. Зроблено аналіз їх динаміки відносно норми і результатів лікування. Обговорено патофізіологія вивченого явища.

Ключові слова: H-рефлекс, поперековий остеохондроз біоритми, спинний мозок.

SAMMARY

FEATURES TEN-SECOND BIORHYTHMS OF THE SPINAL CORD AT PATIENTS WITH THE LUMBAR OSTEOCHONDROSIS AND THEIR DYNAMICS AS A RESULT OF TREATMENT

K.B. Petrov, O.S. Kalinina

Per second dynamics of a H-reflex at patients with neurologic syndromes of a lumbar osteochondrosis is investigated. It is allocated 3 components ofbiorhythmic activity of a spinal cord, relatives to similar ranges of variability of a rhythm of heart. The analysis of their dynamics concerning norm and results of treatment is made. The pathological physiology of the investigated phenomenon is discussed.

Key words: H-reflex, lumbar osteochondrosis, biorhythms, spinal cord.

ВСТУП

В даний часпри вирішенні медико-біологічних проблем широко залучається наукова інформація про ритмічність біологічних процесів.

Біоритми (БР) - це регулярні кількісні та пов'язані з ними якісні зміни, що відбуваються на різних рівнях організації живого: молекулярно-генетичному, клітинному, тканинному, органному, організмовому, популяційно-біосферному[1]. Зазвичай в складному багатоклітинній організмі встановлена ієрархія ритмів, синхронізується між собою.

Доведено, що практично всі патологічні прояви супроводжуються тимчасової дезорганізацією фізіологічних функцій[13], Як правило, подібні десинхроноз обумовлені дисбалансом між періодами декількох взаємопов'язаних БР одного рівня[4]. Закономірності біологічних ритмів враховують при профілактиці, діагностиці та лікуванні захворювань[5].

Згідно з уявленнями В.А. Илюхиной[7], Фізіологічні процеси вокремих структурних підрозділах головного мозку характеризуються власними амплітудно-часовими характеристиками, ієрархічно супідрядними один з одним і лежать в частотній смузі від 0 - 05 Гц. Аналогічний тип ритмічної організації був виявлений у внутрішніх органах (серце, легені, печінка, нирки), м'язах, шкірі і в біологічно активних точках[8]. Все це дозволяє сформулювати положення про інформаційну ролі флуктуацій декасекундного діапазону в межорганную іміжсистемних взаємодіях[6]

В даний час найбільш вивчені і широко застосовуються в клініці показники варіабельності ритму серця (ВРС)[29, 32]. У 1996 р. робоча група Європейського кардіологічного товариства і Північноамериканського товариства стимуляції і електрофізіології запропонувала рекомендації з аналізу та інтерпретації ВРС з підрозділом їх на частотні діапазони[32]: HF (high frequency) - 018 - 05 Гц; LF (low frequency) - 004 - 017 Гц;VLF (very low frequency) - 00033 - 007 Гц і ULF (ultra low frequency) - менше 00033 Гц[29].

Високочастотні гармоніки (HF) відображають стан периферичної нервової системи і характеризують вагоінсулярние впливу. Ритми низької частоти (LF) пов'язані з сегментарним рівнем нервової регуляції і судинно-гемодинамічними процесами. Відношення LF /HF можна розглядати як показник балансу симпатичної і парасимпатичної систем. Наднизькочастотних коливання(VLF) мають переважне ставлення до церебральним проявам і за своєю клініко-фізіологічної значущості відображають енергетичну сторону стану або процесу. При значному збільшенні потужності даної області спектру він може характеризувати включення вищих церебральних керуючих і регуляторних структур[28, 11,]. Генез коливань серцевого ритму в ULF-діапазоні мало вивчений. Є дані про їх зв'язок з активацією адаптаційних механізмів[2].

Співвідношення спектрів ВРС також пов'язане і з ендокринно-метаболічної регулюванням. Переважання HF спостерігається у осіб з низькою масою тіла або тенденцією до її зниження (ерготопние процеси). Навпаки, швидке накопичення жирової тканини (трофоторопние процеси) спостерігається при низьких показниках HF і значне переважання VLF[30].

Наші попередні публікації[20, 21, 22, 23, 24]присвячені вивченню ритмічної активності нейронного апарату поперекового потовщення спинногомозку (СМ) у клінічно здорових добровольців шляхом посекундної реєстрації Н-рефлексу протягом 360 секунд (6 хвилин).

Методом «Гусениця»[3], Заснованим на аналізі тимчасових рядів (програма «Caterpillar-1.0»), було виділено 3 компонента спинального БР, які виявилися близькі до показників ВРС. При цьому. Наднизькочастотних компонент (СНЧ), Що має період 4467 +. 2005 сек (0022. +. 0001 Гц) відповідає VLF (0004 - 007 Гц). Його питома вага в спектрі біоритмів СМ становить 6019. +. 377%. Низькочастотний компонент (НЧ) з періодом 917 +. 016 сек (0109. +. 0002 Гц) і питомою вагою 1135. +. 187% близький до LF (004 - 017 Гц). Високочастоний компонент(ВЧ),. характеризується періодом в 319 +. 00378 сек (0313. +. 0004 Гц) і питомою вагою 2627. +. 289%, наближається до показників HF (018 - 05).

Подібність параметрів спінальних і серцевих БР, отриманих за допомогою різних методів дослідження, підкреслює общеорганізменний значення цих флуктуацій.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Це дослідження присвячене вивченню особливостей біоритмів СМ у хворих поперековим остеохондрозом (ПОХ) у стадії загострення в порівнянні з нормою, а також їх динаміки після проведення стандартних для нашої клініки методів лікування.

Всього було обстежено 20 хворих (13 чоловіків та 7 жінок) віком від 23 років до 71 року (середній вік 431 року). Всі пацієнти проходили стаціонарне лікування в неврологічному відділенні.

За даними клініко-рентгенологічних та МРТ-досліджень в 7 (35%) випадках провідним патоморфологічні субстратом Пох[32]були грижі дисків, в 5 (25%) - еластичні протрузії, ще в 5 (25%) - спондилоартроз та у 2 (10%) - епідуріт. У 8 (40%) пацієнтів в якості додаткового усугубляющего фактора виявлялася нестабільність хребетно-рухових сегментів.

У всіх хворих діагностували клінічно актуальні компресійні корінцеві синдроми, в 7 (35%)спостереженнях був ішіальгіческій сколіоз 1 - 2 ступеня[18]. Четверту ступінь вираженості клінічних проявів[12]мали 18 (90%) хворих, третю - 2 (10%).

Лікувально-реабілітаційні заходи включали медикаментозну терапію (нестероїдні протизапальні, судинні, вітамінні, антихолінестеразні препарати і т.д.); лікувально-медикаментозні блокади (паравертебральні і по тригерним точкам); фізіопроцедури(Лікарський електрофорез, ампліпульс, магніто-, лазеро-та /або мікрохвильова терапія, ультразвук, масаж, лікувальна гімнастика).

Клінічна ефективність проведеного лікування оцінювалася за ступенем

відновлення пристосувальної активності[12]. У 2 (10%) випадках вдалося досягти першого граничного рівня реабілітації, що розглядалося як одужання, перший неграничні рівень (значне поліпшення) визначено у 7 (35%)хворих, другий неграничні (поліпшення) - у 10 (50%); у 1 (5%) пацієнта було констатовано третій неграничні рівень реабілітації (відсутність ефекту).

Таблиця 1. Величина відносини Н /М * 100% в нормі та у хворих поперековим остеохондрозом до лікування

Методика посекундно тестування Н-рефлексу і особливості статистичної обробки матеріалу докладно описувалися нами раніше[23]. Отриманірезультати порівнювалися з аналогічними даними з групи здорових добровольців, чисельністю в 55 осіб[21].

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У всіх випадках вивчалася тільки амплітудна характеристика Н-рефлексу (відношення Н /M * 100%). У хворих із загостренням пох цей показник виявився достовірно зниженим у порівнянні з нормою більш ніж на 20% (таблиця 1), причому у жінок ці відмінності булизначніше (на 30%) ніж у чоловіків (на 165%).

При аналізі вікових залежностей відносини Н * м/100%, у хворих ПОХ у всіх вікових групах спостерігалася його депресія в порівнянні з аналогічними даними норми. Причому з віком ця тенденція посилювалася (таблиця 2).

Таблиця 2. Величина відносини Н /М * 100% у різних вікових групах в нормі та у хворих пояс-нічного остеохондрозом до лікування

Порівняння амплітуди Н-рефлексу до і після лікування показує неоднорідні результати: у 3 з 13 чоловіків і 4 з 7 жінок (35% від усіх спостережень) зазначалося зростання відносини Н * м/100% після проведених терапевтичних заходів; в інших 75% випадків ( 10 чоловіків і 3 жінки) було його зниження. Аналіз цього ж матеріалу за усередненими значеннями (таблиця 3) демонструє статистично достовірне зниження Н-рефлексу на 99% у чоловіків і йогозростання на 122% у жінок. У загальній же вибіркою амплітуда Н-рефлексу достовірно зросла в результаті лікування на 55%.

Таблиця 3. Порівняння амплітуди Н-рефлексу (відношення Н /М * 100%) у хворих поперековим остеохондрит-зом до і після лікування

Математичний аналіз посекундної динаміки Н-рефлексу в досліджуваному контингенті хворих, також як і в групіздорових випробовуваних[23], Дозволив виділити 3 основних частотних компонента спинального БР (таблиця 4). При цьому спостерігалося переконливе збільшення періоду ВЧ компонента (рисунок 1-С) у порівнянні з нормою, в середньому на 156% (у жінок - на 22%, у чоловіків - на 1105%). Середня тривалість СНЧ компонента (малюнок 1-А) також зростала на 89%, проте надійність цього відхилення знаходиться на межі статистичної достовірності (Р = 0054). Тривалість періоду НЧ (малюнок 1-Б)компонента навпаки знижувалася, в середньому на 38% (у жінок - на 3086%, у чоловіків - на 118%).

Таблиця 4. Порівняння періодів частотних компонентів біоритмічні активності спинного мозку у здорових ис-питуемих і хворих поперековим остеохондрозом в стадії загострення до лікування

У хворих ПОХ в стадії загострення спостерігалосязначне збільшення питомої ваги НЧ (малюнок 2-Б) компонента (на 3965%) і зниження ВЧ (малюнок 1-С) компонента (на 1765%) у порівнянні з нормою; достовірна динаміка питомої ваги СНЧ (рисунок 1 - А) компонента відсутня (таблиця 5).

Таблиця 5. Порівняння процентних співвідношень (питомих ваг) частотних компонентів біоритмічні активності спинного мозку у здорових випробовуваних і хворих поперековим остеохондрозом до лікування загальноприйнятими методами

В результаті проведених терапевтичних заходів відзначалася виразна тенденції до нормалізації періодів спинального БР у вигляді скорочення збільшеного ВЧ (малюнок 1-С) і подовження вкороченого НЧ (малюнок 1-Б) компонента (таблиця 6). При цьому відмінності в тривалості ВЧ і НЧ компонентів з нормою в середньому не перевищують 36% (ВЧ компонента для жінок - 74%).

Таблиця 6. Порівняння періодів частотних компонентів біоритмічні активності спинного мозку у здорових випробовуваних і хворих поперековим остеохондрозом після лікування загальноприйнятими методами

Що стосується СНЧ (рисунок 1-А) компонента, то його нормалізації не спостерігалося, тривалість його періоду ще більше зростала і перевищувала норму на 122% (для жінок - на 169%).

Таблиця 7. Порівняння процентних співвідношень (питомих ваг) частотних компонентів біоритмічні активності спинного мозку у здорових випробовуваних і хворих поперековим остеохондрозом по-сле лікування загальноприйнятими методами

Після лікування також відзначалася нормалізація питомої ваги ВЧ компонента (рисунок 2-С), проте процентний вміст НЧ компонента (малюнок 2-Б) в спектрі БР спинного мозку зберігало тенденцію до зменшення, його відмінностіз нормою досягало 71% (таблиця 7); також спостерігалося зростання питомої ваги СНЧ (малюнок 2-А) компонента (на 111% відносно норми),

ОБГОВОРЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Вивчення нейрофізіологічної літератури показує, що у хворих з клінічними проявами остеохондрозу хребта є ознаки підвищення функціональної активності довгастого, середньогомозку і діенцефальний області. Перераховані освіти, будучи зоною конвергенції різномодальних аферентних сигналів[15, 25], Можуть сприяти пригнічення спінальних мотонейронів. Перш за все, це проявляється зменшенням амплітуди Н-відповідей[10, 27, 9]. Ступінь придушення спінальної активності, як правило, корелює з вираженістю больового синдрому[27, 14,19]. Після адекватного лікування рефлекторних синдромів остеохондрозу хребта зазначені явища, як правило,регресують[16].

Рисунок 1. Динаміка періодів біоритмів спинного мозку в нормі та у хворих поперековим остеохонд-розом до і після лікування загальноприйнятими методами

Таким чином, наші дані про 20-процентне зниження відносини Н /М * 100% у хворих ПОХ в стадії загострення і майже 6-відсотковому зростанні його після купірування больового синдрому в загальній вибірці повністю узгоджуютьсяз літературними даними.

У той же час, залишається непоясненим подальше зниження амплітуди Н-рефлексу після лікування у чоловіків. Можливо, це пов'язано з тим, що при важкому хронічному перебігу захворювання починають переважати стійкі процеси гальмування в усіх відділах центральної нервової системи.

Згідно з нашими дослідженнями, загострення Пох з вираженим больовим і корінцевим синдромами характеризується збільшенням тривалості періоду ВЧ і зниженнямНЧ компонента спинального біоритму в порівнянні з нормою. Процентне ж співвідношення цих компонентів має зворотну залежність: питома вага ВЧ компонента знижується, а НЧ - зростає.

Рисунок 2. Динаміка процентних співвідношень (питомих ваг) біоритмів спинного мозку в нормі та у хворих поперековим остеохондрозом до і після лікування загальноприйнятими методами

Після проведення адекватних терапевтичнихзаходів відзначається явна тенденція до нормалізації часових параметрів і питомої ваги ВЧ компонента. Період НЧ компонента також наближається до норми, однак його питома вага в спектрі спінальних біоритмів продовжує зростати. Нормалізації СНЧ компонента не відбувається - його тривалість і питома вага зберігають тенденцію до збільшення.

Ми не знайшли в літературі робіт, присвячених як спектрального аналізу часової динаміки Н-рефлексу, так і ВРС у хворих ПОХ. Однак,враховуючи певну близькість спінальних і серцевих БР, була зроблена спроба, використовувати наявні дані по варіабельності кардіорітма при інших захворюваннях периферичної нервової системи для порівняння з отриманими результатами. При цьому слід врахувати, що показники ВРС дають оцінку головним чином метаболічного і вегетативного забезпечення організму, а амплітуда Н-рефлексу відображає стан сегментарної і надсегментарного регулювання мотонейронів апарату поперекового потовщення СМ.

Відомо, що у хворих з шийним остеохондрозом спектральна потужність (питома вага) високочастотного компонента менше низькочастотного на 20% (LF /HF = 08)[17]. При гострих поліневритах (типу Гійена-Барре) також відзначається відсутність в спектрі ВРС хвильових піків, характерних для HF; регрес ж симптоматики супроводжується появою повільних хвиль (LF, VLF)[28]. Таким чином, обстежені нами хворі пох, що мають близький з порівнюємо контингентомхарактер ураження нервової системи, демонстрували односпрямовані з ним тенденції в спектральних співвідношеннях Н-рефлексу.

ВИСНОВКИ

• Поразка структур хребетно-рухового сегменту і корінців у хворих ПОХ характеризується зниженням активності спінальних мотонейронів, що виявляється зменшенням амплітуди Н-рефлексу, яка корелює з вираженістю больового синдрому.
• При цьому в спектрі ритмічної активності поперекового потовщення СМ починає переважати НЧ компонент з укороченим в порівнянні з нормою періодом. Одночасно спостерігається подовження і зниження процентного вмісту ВЧ компонента.
• На тлі купірування основних клінічних проявів захворювання зберігається тенденція до зростання процентного вкладу НЧ компонента, а також підвищується питома вага СНЧ компонента. Період НЧ і ВЧ компонентівпочинає повертатися до норми, а СНЧ компонента - збільшується.
• Враховуючи общеорганізменний характер біоритмів декасекундного (околомінутного) діапазонів, можна припустити, що при загостренні Пох переважають симпатичні і судинно-гемодинамічні реакції переважно спінальної-сегментарного рівня з одночасним пригніченням парасимпатичних і ерготопних впливів.
• Позитивний результат, який досягається в процесі лікування даногоконтингенту хворих загальноприйнятими методами - не є повернення до вихідної нормі. Він є наслідком формування нового рівня динамічної рівноваги функціональних систем, пов'язаного в значній мірі, з їх великим напруженням (включення церебральних структур регулювання, активація трофоторопних процесів).
• Отримані дані служать переконливим обгрунтуванням для розробки перспективних методів біосінхронізірованной фізіотерапії привертеброгенних больових і м'язово-тонічних синдромах, заснованих на нав'язуванні нервово-м'язевого апарату «нормальною» ритмічної активності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

1. Агаджанян Н.А. Біологічні ритми: Монографія /Агаджанян Н.А., М., Медицина. 1967.-120 с.
2. Баевский Р.М. Повільнохвильовий коливаннясерцевого ритму в умовах тривалого космічного польоту /Р.М. Баевский, Пащенко О.В., Фунтова І.І., Чернікова А.Г. //Повільні коливальні процеси в організмі людини: теоретичні та прикладні аспекти нелінійної динаміки у фізіології і медицині. Матеріали IY Всеросійського симпозіуму з міжнародною участю і II школи-семінару. 24 - 27 травня 2005 р. - Новокузнецьк, 2005. - С. 30 - 35.
3. Головні компоненти часових рядів: метод "Гусениця" /За ред.Д.Л.Данілова. А.А.Жіглявского. - СПБ: Видавництво Санкт-Петербурзького університету, 1997. - 150 с.[Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.gistatgroup.com/gus/book1/manual.html
4. Загускін С.Л. Синхронізація ритмів фазових золь - переходів - основа походження й еволюції живих організмів на землі.[Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.stavedu.ru/_docs/pdf/vuz-chursin/_confer/cyclesX/0/04.pdf
5. Заславська Р.М. Хронофармакологии іхронотерапія /Р.М. Заславська //Хронобіологія і хрономедицина: Друге видання /під ред. Ф.І. Комарова і С.І. Рапопорта. - М., «Тріада-Х. - 2000. - С. 197 - 210.
6. Ілюхіна В.А. Взаємодоповнююче значення різних за амплітудно-часових параметрів коливальних процесів у дослідженні компенсаторно-пристосувальних реакцій основних регуляторних систем організму у віддалені терміни після багатофакторного стресової дії /В.А. Ілюхіна, Н.Ю, Кожушко, Ю,К. Матвєєв, Л.П. Прозорова, М.А. Федорова, Е.М. Чернишова //Збірник наукових праць II симпозіуму «Повільні коливальні процеси в організмі людини: теорія, практика, застосування в клінічній медицині і профілактики». - Новокузнецьк, 1999. С. 8 - 17.
7. Ілюхіна В.А. Нейрофізіологія функціональних станів людини /В.А. Ілюхіна. - Л., Наука, 1986. - 171 с.
8. Ілюхіна В.А. Енергодефіцитні стану здорового і хворого людини /В.А.Ілюхіна, І.Б. Заболотский - СПБ., Печатник. - 1993. - 187 с.
9. Калінін І.П. Вестибуло-моторні реакції у хворих з ураженням попереково-крижового відділу периферичної нервової системи /І.П. Калінін. //Матеріали 3 з'їзду невропатологів і психіатрів Білорусії. - Мінськ, 1986. - С.69 - 70.
10. Калінін І.П. Клініко-фізіологічна характеристика вестібулоспінальних впливів на діяльність сегментарного моторного апарату у хворих зневрологічними проявами поперекового остеохондрозу /І.П. Калінін. // Периферична нервова система /під ред.І. П. Антонова - Мінськ, 1986. - Вип. 9. - С. 79 - 84.
11. Клещеногов С.А. Спектрально-повільно-хвильові типи варіабельності серцевого ритму у жінок на різних термінах вагітності /С.А. Клещеногов, А.Н. Флейшман, М.М. Васильєва //Збірник наукових праць II симпозіуму «Повільні коливальні процеси в організмі людини: теорія,практика, застосування в клінічній медицині і профілактики ». - Новокузнецьк, 1999. С. 42 - 51.
12. Коган О.Г. Теоретичні основи реабілітації при остеохондрозі хребта /О.Г. Коган, І.Р. Шмідт, А.А. Толстокоров, Б.Г. Петров, Е.С. Заславський, М.С. Ріцнер, В.А. Міненко. - Новосибірськ, Наука. - 1983. - 214 с.
13. Комаров Ф.И. Хронобіологіческое напрямок в медицині: біоуправляемая хронофізіотерапія /Ф.І. Комаров, С.Л. Загускін, С.І. Рапопорт//Терапевтичний архів - № 8. - 1994. - С. 3 - 6.
14. Кухніна Т.М. Зміна лабільності нейромоторного апарату у хворих поперековим остеохондрозом та хронічними запальними гінекологічними захворюваннями /Т.М. Кухніна //Праці КГМІ. - Казань, 1981. - Т.57. - С. 45 - 47.
15. Лиманський Ю.П. Рефлекси стовбура головного мозку /Ю.П. Лиманський. - Київ, 1987. - 240 с.
16. Лихачов С.А., Два підходи до мануальної терапіївестибулярної дисфункції у хворих з рефлекторними синдромами шийного остеохондрозу /С.А. Лихачов, А.В. Борисенко //Периферична нервова система /під ред. І. П. Антонова - Мінськ, 1989. - Вип. 13. - С. 93 - 100.
17. Лобзин С.В. Застосування спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму при лікуванні хворих з недостатністю мозкового кровообігу в вертебрально-базилярному судинному басейні /С.В.Лобзін, А.Б.Шангін, А.В.Роговенко.[Электронный ресурс]. - Режимдоступа: http://incart.spb.ru/vestnic/n17/text60.htm
18. Методика клінічного дослідження нервової системи: методичні рекомендації для лікарів-курсантів /під ред. І.Р. Шмідт, О.Г. Когана. - Новокузнецьк, 1993 58 с.
19. Петров Б.Г. Вегетативно-іррітатівний синдром у хворих холециститом і шийним остеохондрозом /Б.Г. Петров //Остеохондрози хребта. Випуск 2: Матеріали Другого Новокузнецького симпозіуму з дегенеративним захворюванням міжхребцевих дисків (26 - 29 жовтня 1966 р.). - Новокузнецьк, 1966. - С.179 - 185.
20. Петров К.Б. Біологічні ритми спинного мозку в нормі: Електроміографічні дослідження /К.Б. Петров, О.С. Калініна //Повільні коливальні процеси в організмі людини: теоретичні та прикладні аспекти нелінійної динаміки у фізіології і медицині. Матеріали IY Всеросійського симпозіуму з міжнародною участю і II школи-семінару. 24 - 27 травня 2005 р. - Новокузнецьк, 2005. С. 261 - 266.
21. Петров К.Б. Біоритмічні активність спинного мозку як основа частотної оптимізації ампліпульстерапії /К.Б. Петров, О.С. Калініна //Фізіотерапія бальнеологія реабілітація. - 2005. - № 2. - С. 10 - 14.
22. Петров К.Б. Купірування больових м'язових синдромів за допомогою методики біосінхронізірованной ампліпульс-терапії /К.Б. Петров, О.С. Калініна.[Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.medlinks.rurticle.php?sid=19755
23. Петров К.Б. Деякі особливості біоритмічні активності спинного мозку /К.Б. Петров, О.С. Калініна.[Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.medlinks.rurticle.php?sid=19426
24. Петров К.Б. Характеристика біоритмічні активності спинного мозку хвилинного діапазону в нормі /К.Б. Петров, О.С. Калініна //Нейрохірургія і неврологія: ювілейний збірник наукових праць, присвячений 25-річчю кафедри нейрохірургії та неврології ФПК і ППС Красноярської державної медичної академії. - Красноярськ, 2005. - С. 154 - 157.
25. Россі Дж.Ф. Ретикулярна формація стовбура мозку (пер. з англ.) /Дж.Ф. Россі, А. Цанкетті. - М., видавництво іноземної літератури, 1960. - 263 с.
26. СІТЕЛ А.Б. Электронейромиографический контроль сегментарних структур спинного мозку при лікуванні хворих з компресійними синдромами поперекового остеохондрозу /А.Б. СІТЕЛ, Г.Н. Авакян, А.С.Беліцкій. //Мануальна терапія в артровертеброневрологіі: тез. конф. (13-16 березня 1990 р.). - Новокузнецьк, 1990. - С. 56 -59.
27. Скударнова З.А Значення глобальної та стимуляційної електроміографії в діагностиці дискогенних попереково-крижових радикулітів /З.А. Скударнова, Я.Б. Юдельсон, І.С. Малахов //Остеохондроз хребта. Ч.2.: Тез. конф. (29 травня - 1 червня 1973 р.). - Новокузнецьк, 1973. - С. 97 - 103.
28. Смирнов Н.А.Іспользованіе спектрального ритму серця для діагностики захворювань нервової системи /Н.А Смирнов, С.А.Котельніков, В.Ю. Давиденко, М.М. Одинак, Е.Б. Шустов.[Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.ecg.ru/conf/simp_xxi/text/s5t01.htm
29. Флейшман А.Н. Концептуальні моделі аналізу повільних коливань гемодинаміки /О.М. Флейшман //Збірник наукових праць II симпозіуму «Повільні коливальні процеси в організмі людини: теорія, практика, застосування в клінічній медицині і профілактики». - Новокузнецьк, 1999. С. 18 - 23.
30. Флейшман А.Н. Повільні коливання гемодинаміки: Теорія, практичне застосування в клінічній медицині і профілактітке /А.Н. Флейшман. - Новосибірськ, Наука, Сиб. Підприємство РАН, 1999 - 264 з.
31. Флейшман А.Н. Енергодефіцитні стану, нейровегетативная регуляція фізіологічних функцій і варіабельність ритму серця /О.М. Флейшман //Збірник наукових праць II симпозіуму «Повільні коливальні процеси в організмі людини: теорія, практика, застосування в клінічній медицині і профілактики». - Новокузнецьк, 1999. С. 10 - 19.
32. Шмідт І.Р. Остеохондроз хребта: етіологія і профілактика /І.Р. Шмідт. - Новосибірськ, Наука. - 1992. - 240 с.
33. Яблучанський М.І. Фізіологічні основи ВСР.[Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.hrvcongress.org/russian/education/courses/basis/
34. YmamotoY.Ізмереніе, аналіз і інтерпретація довгостроковій варіабельності ритму серця /Y. Ymamoto, K. Kiyono, Z. R. Struzik //Повільні коливальні процеси в організмі людини: теоретичні та прикладні аспекти нелінійної динаміки у фізіології і медицині. Матеріали IY Всеросійського симпозіуму з міжнародною участю і II школи-семінару. 24 - 27 травня 2005 р. - Новокузнецьк, 2005. - С. 20 - 28.