Лікування фіброзно-кістозної хвороби проводиться в залежності від її форми. При всіх вузлових формах, особливо проліферативних (фіброаденома та ін) проводиться секторальна резекціямолочної залози з обов'язковим терміновим гістологічним дослідженням отриманого матеріалу, лікування проводиться в онкологічному стаціонарі.
Якщо гістологічне дослідження показує ракові клітини в пухлини, у хворої видаляють молочну залозу з подальшою хіміотерапією. Якщо гістологічне дослідження показує доброякісний характер вузла проводять тільки секторальну резекцію. Після операції, оскільки причина хвороби, а саме дисгормональні розлади і фіброзно-кістозна мастопатія, не усунені, хворим необхідно проводити консервативне лікування.
Основним завданням лікування мастопатії є зниження больового синдрому, зменшення кіст і фіброзної тканини в молочній залозі, зменшення проліферативного росту в молочній залозі (профілактика рецидивів пухлин і онкопатології), а також корекція гормонального статусу (після виявлення гормональних розладів і консультації гінеколога-ендокринолога).
При наявності у хворої супутніх запальних захворювань жіночої статевої сфери, ендокринних захворювань (гіпотиреоз, вузловий зоб, цукровий діабет та ін) лікування проводять спільно з гінекологом, ендокринологом.
Традиційне лікування (мастодинон, маммолептін, вітамінотерапія, гепатопротектори, седативні препарати - корінь валеріани, настоянка пустирника, відвари трав, кламін, морська капуста, харчові добавки,.
препарати йоду) призначаються роками і часто не дають вираженого ефекту, не зменшують больових відчуттів і не стримують проліферативний процес у молочній залозі.
Тривале вживання гормонів, протизаплідних препаратів часто несприятливо впливають на тканини молочної залози, викликають ускладнення - стимулюють проліферативний процес, сприяють розвитку кіст, зростанню фіброзу, посиленню больового синдрому. Така ситуація диктує необхідність застосування ефективного лікування, що захищає тканину молочної залози від несприятливого впливу гормонів і одночасно зменшує прояви мастопатії з больовим синдромом.
Якщо гістологічне дослідження показує ракові клітини в пухлини, у хворої видаляють молочну залозу з подальшою хіміотерапією. Якщо гістологічне дослідження показує доброякісний характер вузла проводять тільки секторальну резекцію. Після операції, оскільки причина хвороби, а саме дисгормональні розлади і фіброзно-кістозна мастопатія, не усунені, хворим необхідно проводити консервативне лікування.
Основним завданням лікування мастопатії є зниження больового синдрому, зменшення кіст і фіброзної тканини в молочній залозі, зменшення проліферативного росту в молочній залозі (профілактика рецидивів пухлин і онкопатології), а також корекція гормонального статусу (після виявлення гормональних розладів і консультації гінеколога-ендокринолога).
При наявності у хворої супутніх запальних захворювань жіночої статевої сфери, ендокринних захворювань (гіпотиреоз, вузловий зоб, цукровий діабет та ін) лікування проводять спільно з гінекологом, ендокринологом.
Традиційне лікування (мастодинон, маммолептін, вітамінотерапія, гепатопротектори, седативні препарати - корінь валеріани, настоянка пустирника, відвари трав, кламін, морська капуста, харчові добавки,.
препарати йоду) призначаються роками і часто не дають вираженого ефекту, не зменшують больових відчуттів і не стримують проліферативний процес у молочній залозі.
Тривале вживання гормонів, протизаплідних препаратів часто несприятливо впливають на тканини молочної залози, викликають ускладнення - стимулюють проліферативний процес, сприяють розвитку кіст, зростанню фіброзу, посиленню больового синдрому. Така ситуація диктує необхідність застосування ефективного лікування, що захищає тканину молочної залози від несприятливого впливу гормонів і одночасно зменшує прояви мастопатії з больовим синдромом.
...