Наявність лизинов не встановлено при американському трипаносомозе, малярії, лейшманіозу, амебної дизентерії, токсоплазмозі та ін Аглютиніни і прецмпітіни відіграють велику роль у подоланні гострої фази інфекції приамериканському трипаносомозе.
У щурів, заражених Т. lewisi, І мишей, заражених Т. duttoni, виробляється особливого типу антитіло (абластін), переважна розмноження тріпаноеом в крові тварин.

При американському трипаносомозе спостерігається велика продукція комплементсвязивающіх антитіл, що виявляються реакцією Guerreiro-Machado (реакція Машадо). Реакція Машадо при цій інфекції високоспецифічні. При малярії діагностичне значення реакції зв'язування комплементу невелика. Вона позитивна в гострій фазі інфекції і протягом коротких термінів до виявлення паразитів у периферичній крові і після того, як вони перестають виявлятися методом товстої краплі. При шкірному лейшманіоз реакція зв'язування комплементу недостатньо специфічна. Вона позитивна в досить високому відсотку випадків у контрольних осіб і може бути негативною у завідомо хворіли. Реакція зв'язування комплементу широко застосовується при токсоплазмозі. При амебіазі реакція зв'язування комплементу неспецифічна.

Наявність опсонінов в невеликому титрі встановлено при малярії. При цьому було показано, що під впливом гіперімунної сироватки посилюється фагоцитоз не тільки вільних паразитів і уражених ними еритроцитів, але також і нормальних еритроцитів. Фагоцитоз останніх в імунному організмі описаний не тільки при малярії, а й при інших протозойних інфекціях - трппаносомозах, вісцеральний лейшманіоз, пироплазмозе н ін

Антитіла, Що пригнічують обмін речовин у паразитів, описані при трипаносомозе. Desowitz (1956 1958) показано, що в результаті поповнення імунної сироватки до крові, що містить трипаносоми, споживання останніми кисню знижується, а при високоактивної сироватці повністю припиняється.

Реакція іммобілізації, Розроблена вперше при сифілісі, специфічна і при деяких протозойних інфекціях, як, наприклад, при балантидіазу (Zamaii, 1954). При амебіазі спостереження проводилися з сироваткою імунізованих кроликів і хворих амебіазом людей (кишкова форма і абсцес печінки). Результати були негативними.

Останнім часом з метою виявлення антитіл при ряді протозойних інфекцій використовується реакція флуоресціюючих антитіл, широко застосовувана при бактеріальних і вірусних інфекціях. При малярії за допомогою цієї реакції отримані вельми чіткі результати як по виявленню антитіл, гак і за динамікою їх циркуляції у периферичній крові. Ефективна ця реакція також і при токсоплазмозс. При цій інфекції показана можливість використання в реакції як антигену як мазків з перитонеального ексудату заражених тварин, так і зрізів їх органів. Встановлено, що інтенсивність світіння в даній реакції знаходиться у відповідності з титром антитіл в реакції Себіна-Фелдмана (Goldman та ін, 1962).
При американському трипаносомозе реакція флуоресціюючих антитіл виявилася ще більш чутливою, ніж реакція Машадо.

Реакція флуоресціюючих антитіл ефективна також при африканському трипаносомозе людей та експериментальних тварин Т. gambiense, Т. rhodesiense (Williams та ін, 1963; Sadun та ін, 1963). Дані, отримані за допомогою цієї реакції (Weitz, 1963), відповідали раніше отриманими цим автором (1962) у реакції преципітації. Реакція флуоресціюючих антитіл позитивна і при кокцидіоз.