Серед хвороб передаються статевим шляхом найсерйознішими вважаються дві: сифіліс та гонорея, - оскільки навіть при своєчасному лікуванні вони можуть викликати важкі ускладнення. Збудник сифілісу - бліда трепонема.

Захворювання починається з інкубаційного періоду, що триває від декількох днів до місяця з моменту зараження, після чого на місці впровадження збудника (на статевих органах - на шийці матки, голівці статевого члена або на гy6ax, слизовій оболонці рота, в ділянці анального отвору) з'являється твердий шанкр (ущільнена по краях, незагойна виразка). Через кілька днів після цього збільшуються довколишні лімфатичні вузли. Їх затвердіння зазвичай і привертає увагу хворого.

Діагноз підтверджується за допомогою бактеріологічного аналізу виділень твердого шанкра. На цій первинній стадії лікування сифілісу призводить зазвичай до одужання за допомогою серії внутрішньом'язових ін'єкцій сильної дози антибіотиків. Хвороба не поширюється по всьому організму, що підтверджує так звана реакція Вассермана, або нормальний клінічний аналіз крові на Р.В., який залишається негативним при повторних дослідженнях. Непомічена інфекція поширюється по всьому організму, і через 6-8 тижнів після розвитку твердого шанкру настає вторинний період сифілісу.

При цьому на шкірі тулуба і кінцівок з'являється висип у вигляді невеликих рожевих плям (розеол), вузликів (папул) мідно-червоного кольору. Вторинний сифіліс також успішно піддається лікуванню за допомогою щоденних внутрішньом'язових ін'єкцій сильних доз антибіотиків. Важкі форми сифілісу (загальний параліч, Табес або сухотка головного мозку) в наш час зустрічається надзвичайно рідко.