Головна » Сексологія » Секс-пасивність? | Сексологія


Невизначеність з приводу того, що ж має становити соціальну й сексуальну позицію особистості, стосується як чоловіків, так і жінок. Так, якщо чоловік головує в будинку - його вважають диктатором. Якщо він грає пасивну й підпорядковану роль - його критикують за невідповідність своєму призначенню.
При виникненні в родині подібних проблем їх причину слід шукати в порушеннях сексуальних відносин чоловіка і дружини, а головне - в неясності сексуальних очікувань партнерів.
Ось часто зустрічається тип чоловіка: він дозволяє жінці керувати сімейними відносинами, оскільки виходить з помилкової думки, що його обов'язок - тільки «обслуговувати» жінку, задовольняти її. Подібна позиція - невротична, і виникає вона від нерозуміння біологічних факторів, що визначають взаємодію статей.
Сам факт наявності органу пенетрації (лат. penetratio - проникнення) припускає, що саме чоловік повинен проявляти ініціативу в здійсненні статевого акту. Та й тіло чоловіка - більш мускулисте, тому йому властива велика сексуальна агресія. (Слово «агресія» застосовується тут як психіатричного терміна, що позначає «просування вперед», «наближення», «самоствердження», і протилежно за змістом терміну «пасивність». Значення «ворожість» він не містить.)
Жінка - така ж індивідуальність, як і чоловік, вона ненабагато поступається йому в агресивності, що проявляється в життєвих ситуаціях. Хоча агресивність жінки більш витончена, діє вона не менш ефективно, ніж чоловіча. З іншого боку, велика частина чоловіків свідомо або підсвідомо з несхваленням відносяться до жінок, котрі виявляють надмірну агресивність і намагаються взяти на себе ініціативу в сексуальних відносинах. При цьому чоловік відчуває, що йому нав'язують двозначну роль, і інстинктивно пручається цьому (такий опір призводить до зменшення бажання володіти цією жінкою, а іноді й до імпотенції).
У житті нерідко зустрічаються чоловіки, яким властива пасивність, тому вони одружуються на жінках, що володіють надмірною агресивністю. Теоретично це може здатися гарною комбінацією, але практика показує зворотне. Чоловік підсвідомо відкидає домагання жінки на домінуючу роль, а вона, якою б феміністкою не була, обурена його пасивністю. Все це може привести до відчуження і знизити обопільний інтерес. Звідси - жорстокі конфлікти, що закінчуються часто хронічним пияцтвом, а в підсумку - розлученням.
У більшості випадків умовою відгуку жінки в ситуації сексуального зближення є спрямоване до неї бажання чоловіка. Жінка відчуває зазвичай більший сексуальний підйом, якщо чоловік веде себе агресивно і напористо, однак їй необхідно, щоб в ній потребували, щоб її бажали.

Ю. ЛЕВЧЕНКО, лікар-сексопатолог, канд. психол. наук

Джерело: "Якість життя. Профілактика." № 4 квітня 2004


www.profilaktika.ru


...


1 (0,00196)