Ми хочемо, щоб наші діти росли впевненими і щасливими, але вони чомусь часто страждають різними комплексами і вважають себе гірше за інших. А чи не самі ми нагороджуємо їх цими проблемами?

Психоаналітики кажуть, що ми всі в дитинстві переживаємо основні комплекси: едипів, неповноцінності, непривабливості власної зовнішності Але при сприятливому розкладі обставин вони викорінюються, і ми не тягнемо їх за собою в доросле життя.

Але іноді комплекси не отримують свого завершення. Комплекс неповноцінності виникає у маленького чоловічка, коли він приходить до висновку, що батьки люблять його не за те, що він є, а за його успіхи. Дуже часто ми вимагаємо від дітей досягнень, які їм не під силу Вважаємо, що таким чином підстьобує дітей, спонукаємо їх рости. А вони в цей час мучаться від своєї неспроможності і щиро вважають, що ми перестанемо їх любити, якщо вони ще раз отримають за контрольну погану оцінку або невдало виступлять в шкільній самодіяльності.

Вгадати, які наші кроки породять у дитини комплекси, дуже важко - адже ми часто діємо імпульсивно і несвідомо. Але один універсальний рада, як захистити своє чадо від хворобливих переживань власних недоліків, мабуть, є. Дорослі, будьте щасливі, тоді поруч з вами будуть рости щасливі діти!

Детально про це читайте в друкованому номері журналу.

Марина МАТВЄЄВА