Левін Д.В.
У цьому випадку можливі три варіанти:
Протягом декількох діб після такого статевого контакту можлива медикаментозна профілактика (профілактичнелікування). Вона запобіжить розвитку бактеріальних венеричних хвороб (гонорея, хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, сифіліс, трихомоніаз). Схеми профілактичного лікування відповідають схемам лікування свіжої неускладненої інфекції.
Можна не проводити медикаментозну профілактику, почекати 3-4 нед, а потім пройти обстеження у венеролога. Раніше 3-4 тижнів обстежуватися змісту немає, так як протягом цього часу більшість венеричних захворювань (за виняткомгонореї) знаходяться в інкубаційному періоді. Тому протягом 3-4 тижнів після зараження більшість венеричних захворювань ніяк не проявляються, лабораторні дослідження в цей період також неінформативні.
Є ще один варіант (в більшості випадків складно здійсненний). Можна переконати свого випадкового статевого партнера прийти на прийом до венеролога й обстежитися на інфекції, що передаються статевим шляхом.
Який ззгаданих варіантів важливіший?
Це залежить від конкретної ситуації. Найкраще це питання вирішувати не самостійно, а спільно з лікарем-венерологом, який допоможе оцінити ризик зараження. При цьому люди, одружені або мають постійних статевих партнерів, зазвичай воліють медикаментозну профілактику.
Через який час після проведення медикаментозної профілактики можна вступати в статевіконтакти без презерватива з постійним партнером?
Приблизно через 3-5 діб. До цього часу при контактах з постійним статевим партнером рекомендується користуватися презервативом.
Як переноситься медикаментозна профілактика випадкових зв'язків? Не небезпечна вона для здоров'я?
Більшість препаратів, що застосовуються в цьому випадку, призначається однократно (тобто їх приймають усередину або або вводять внутрішньом'язово тільки ОДИН раз). Тому в більшості випадків побічні ефекти антибіотикотерапії (дисбактеріоз кишечника, кандидоз /молочниця) не встигають виявитися. Побічні ефекти антибіотикотерапії зазвичай проявляються при більш тривалому (тиждень і більше) прийомі антибіотиків. Єдине, чого слід побоюватися при медикаментозної профілактики - це лікарської алергії. Тому, якщо Ви страждаєте алергією на лікарські засоби, обов'язково повідомте про це лікаря!
Як часто можна проводити медикаментозну профілактику випадкових зв'язків?
Медикаментозна профілактика після випадкових статевих зв'язків - це крайній (резервний) метод профілактики венеричних хвороб. Вона не може проводитися часто і не може розглядатися в якості альтернативи презервативу. Крім того, така профілактика не запобігає розвитку вірусних захворювань (герпеса статевих органів, інфекції вірусу папіломи людини /гострокінцевих кондилом, ВІЛ-інфекції). Вона ефективна лише відносно бактеріальних венеричних хвороб (гонорея, хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, сифіліс, трихомоніаз).
Наскільки ефективна медикаментозна профілактика? Чи можна на неї покладатися?
Медикаментозна профілактика відносно бактеріальних венеричних хвороб дуже ефективна. Її ефективність близька до 100%.
Які ще існують методи профілактики після випадкових статевих контактів без презерватива? Наскільки вони ефективні?
Інші методи профілактики після випадкових контактів без презерватива включають:
- Обмивання безпосередньо після контакту зовнішніх статевих органів водою або водою з милом
-.
промивання піхви або прямої кишки водою за допомогою душа, клізми або спринцівки
- Промивання піхви або прямої кишки розчином хлоргексидину (комерційні назви - Гібітан, Мірамістин) або введення розчину хлоргексидину в уретру (інстиляції)
Ефективність цих методів невисока. Вони не дають жодних гарантій. Застосовувати їх можна, але на них не слід покладатися.
Якщо людина користується згаданими методами, повністю сподіваючись на їх ефективність, це може принести більше шкоди, ніж користі. Наприклад, людина, покладаючись на профілактику розчином хлоргексидину, живе безладним статевим життям без презерватива. При цьому він не вважає за потрібне перевірятися у венеролога. В результаті він ризикує придбати цілий "букет" венеричних захворювань.
На закінчення варто сказати про шкоду деяких їх цих методів. Наприклад, промивання піхви (спринцювання) сприяє просуванню збудників в більш верхні відділи жіночих статевих органів, викликаючи ускладнення. Промивання піхви (спринцювання) розчином хлоргексидину (комерційні назви - Гібітан, Мірамістин) сприяє розвитку бактеріального вагінозу.
http://www.venerologia.ru/
У цьому випадку можливі три варіанти:
Протягом декількох діб після такого статевого контакту можлива медикаментозна профілактика (профілактичнелікування). Вона запобіжить розвитку бактеріальних венеричних хвороб (гонорея, хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, сифіліс, трихомоніаз). Схеми профілактичного лікування відповідають схемам лікування свіжої неускладненої інфекції.
Можна не проводити медикаментозну профілактику, почекати 3-4 нед, а потім пройти обстеження у венеролога. Раніше 3-4 тижнів обстежуватися змісту немає, так як протягом цього часу більшість венеричних захворювань (за виняткомгонореї) знаходяться в інкубаційному періоді. Тому протягом 3-4 тижнів після зараження більшість венеричних захворювань ніяк не проявляються, лабораторні дослідження в цей період також неінформативні.
Є ще один варіант (в більшості випадків складно здійсненний). Можна переконати свого випадкового статевого партнера прийти на прийом до венеролога й обстежитися на інфекції, що передаються статевим шляхом.
Який ззгаданих варіантів важливіший?
Це залежить від конкретної ситуації. Найкраще це питання вирішувати не самостійно, а спільно з лікарем-венерологом, який допоможе оцінити ризик зараження. При цьому люди, одружені або мають постійних статевих партнерів, зазвичай воліють медикаментозну профілактику.
Через який час після проведення медикаментозної профілактики можна вступати в статевіконтакти без презерватива з постійним партнером?
Приблизно через 3-5 діб. До цього часу при контактах з постійним статевим партнером рекомендується користуватися презервативом.
Як переноситься медикаментозна профілактика випадкових зв'язків? Не небезпечна вона для здоров'я?
Більшість препаратів, що застосовуються в цьому випадку, призначається однократно (тобто їх приймають усередину або або вводять внутрішньом'язово тільки ОДИН раз). Тому в більшості випадків побічні ефекти антибіотикотерапії (дисбактеріоз кишечника, кандидоз /молочниця) не встигають виявитися. Побічні ефекти антибіотикотерапії зазвичай проявляються при більш тривалому (тиждень і більше) прийомі антибіотиків. Єдине, чого слід побоюватися при медикаментозної профілактики - це лікарської алергії. Тому, якщо Ви страждаєте алергією на лікарські засоби, обов'язково повідомте про це лікаря!
Як часто можна проводити медикаментозну профілактику випадкових зв'язків?
Медикаментозна профілактика після випадкових статевих зв'язків - це крайній (резервний) метод профілактики венеричних хвороб. Вона не може проводитися часто і не може розглядатися в якості альтернативи презервативу. Крім того, така профілактика не запобігає розвитку вірусних захворювань (герпеса статевих органів, інфекції вірусу папіломи людини /гострокінцевих кондилом, ВІЛ-інфекції). Вона ефективна лише відносно бактеріальних венеричних хвороб (гонорея, хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, сифіліс, трихомоніаз).
Наскільки ефективна медикаментозна профілактика? Чи можна на неї покладатися?
Медикаментозна профілактика відносно бактеріальних венеричних хвороб дуже ефективна. Її ефективність близька до 100%.
Які ще існують методи профілактики після випадкових статевих контактів без презерватива? Наскільки вони ефективні?
Інші методи профілактики після випадкових контактів без презерватива включають:
- Обмивання безпосередньо після контакту зовнішніх статевих органів водою або водою з милом
-.
промивання піхви або прямої кишки водою за допомогою душа, клізми або спринцівки
- Промивання піхви або прямої кишки розчином хлоргексидину (комерційні назви - Гібітан, Мірамістин) або введення розчину хлоргексидину в уретру (інстиляції)
Ефективність цих методів невисока. Вони не дають жодних гарантій. Застосовувати їх можна, але на них не слід покладатися.
Якщо людина користується згаданими методами, повністю сподіваючись на їх ефективність, це може принести більше шкоди, ніж користі. Наприклад, людина, покладаючись на профілактику розчином хлоргексидину, живе безладним статевим життям без презерватива. При цьому він не вважає за потрібне перевірятися у венеролога. В результаті він ризикує придбати цілий "букет" венеричних захворювань.
На закінчення варто сказати про шкоду деяких їх цих методів. Наприклад, промивання піхви (спринцювання) сприяє просуванню збудників в більш верхні відділи жіночих статевих органів, викликаючи ускладнення. Промивання піхви (спринцювання) розчином хлоргексидину (комерційні назви - Гібітан, Мірамістин) сприяє розвитку бактеріального вагінозу.
http://www.venerologia.ru/
...