Найбільш частим видом травми живота в мирний час є пошкодження внаслідок механічного впливу. За механізмом травми розрізняють відкриті і закриті пошкоджень я.

Відкриті ушкодження (поранення) живота поділяються на проникаючі і не проникають у черевну порожнину. Вони наносяться холодним, вогнепальною зброєю та ін і в діагностичному плані, як правило, утруднень не викликають.

При сліпих пораненнях розміри і локалізація вхідного раневого отвору зазвичай малоінформативні для визначення обсягу та локалізації внутрішнього ушкодження. При наскрізних пораненнях знання топографії внутрішніх органів можуть підказати можливий варіант пошкодження, проте точну відповідь дає лише ревізія рани при її первинної хірургічної обробки, під час якої необхідно визначити, пошкоджена чи ні очеревина. При її ушкодженні проводиться стандартна лапаротомія.

Загальний стан хворого зазвичай тяжкий або вкрай тяжкий. На тлі пошкодження кровоносних судин і кровотечі швидко формується клініка гіповолемічного шоку (див. тему Шоковий стан). Іноді з рани можуть випадати внутрішні органи, найчастіше сальник і петлі кишечника. При наявності абдомінальної-торакального поранення з пошкодженням діафрагми і легкого відзначається задишка, можливі симптоми відкритого пневмотораксу (див. тему Пошкодження грудей).