Важливим питанням мають медичне і соціальне значення є стан новонароджених близнюків. За даними різних авторів, від 41 до 65% дітей мають при народженні масу тіла 2500 г і менше, причому гестаційний вік у 30-46% новонароджених менше 37 тижнів (Powers W., 1973; Sureasu С, Leroy F., 1983).
Н.М.Победінскій і співавт. (2001) найбільшу кількість маловагих (Від 1500 до 2500 г) новонароджених виявили при застосуванні репродуктивних технології (569%), тоді як при спонтанному багатоплідді їх частота склала 396%. Автори пояснюють цей факт великою частотою плацентарної недостатності і патологією пуповини, яка при ятрогенної багатоплідної вагітності спостерігалася в 68%, при спонтанному багатоплідді - в 52% випадків.
За даними М.А.Фукса (1987), середня маса тіла і довжина при народженні першої плода відповідно склала 26061 + 1842 г і 488 ± 13 см, другого - 26021 ± 1938 г і 487 ± 15 см (відмінність несуттєво). Гіпотрофія першого і другого плода при народженні відповідно спостерігалася в 268 і 255% випадків. Діссоціатівние розвиток новонароджених (відмінність між масою тіла близнюків більше 10%) мало місце в 387% дисоціація більше 25% - в 151%. Від вираженості останньої залежить і протягом періоду новонародженості.
Одним з важливих показником адекватності акушерської допомоги, в тому числі і при мпогоплодной вагітності, є стан дітей при народженні. За даними М.А.Фукса (1987), стану 851% новонароджених при багатоплідній вагітності було оцінено в 10-8 балів за шкалою Апгар, в асфіксії різного ступеня тяжкості народилися 149% дітей.
За нашими даними (1997), при пологах шляхом кесарева розтину оцінку 8 балів і більше за шкалою Апгар на 1-й хвилині життя мали майже 50% дітей, при пологах через природні родові шляхи 309%. В асфіксії різної тяжкості при кесаревому розтині витягнуто 529% новонароджених, при пологах через природні родові шляхи - 691%. Дітей у середній і важкій асфіксії при оперативному родоразрешенпі було майже в 3 рази менше, ніж при пологах через природні родові шляхи. Однак, слід підкреслити, що термін вагітності при родоразршения кесаревим розтином був більше, що досить істотно. Перинатальна смертність при багатоплідній вагітності склала 829% при піхвовому родоразрешенпі, 269% - при абдомінальному; неонатальна смертність була дорівнює відповідно -415 і -67% о. Середня маса тіла новонароджених, померлих у ранньому неонатальному і неонатальному періодах, була менше 1500 р. Основними причинами смерті дітей були дистрес-синдром і внутрішньоутробна інфекція. Великим резервом зниження неонатальної смертності залишається високу професійну надання неонатальної допомоги.
Перинатальна смертність серед близнюків в 3-7 разів вище але порівняно з одноплодовій вагітністю і коливається від 36 до 21% о (Хачатрян А.З., 1987; Фукс М.А., 1987; Newton ER, 1986; Crowther С, 1987). Перинатальна смертність серед монозиготних дітей в 25 рази вище, ніж серед дизиготних.
У близнюків вища частота неонатальної захворюваності, Уражень нервової системи, найчастіше обумовлених родовим травматизмом, незрілістю, внутрішньоутробної затримкою розвитку, внутрішньоутробної інфекцією.