Медичні статті » Фізіологія » Раціон вагітних і годуючих жінок. Раціон дитячого харчування. Розподіл добового раціону. Харчові волокна


Рівні енергетичних затрат і потреб організму в пластичних речовинах залежать не тільки від інтенсивності праці, але і від безлічі інших чинників, зокрема від віку, маситіла, фізичної активності, функціонального стану організму. Для вагітних і годуючих жінок вміст білка в харчовому раціоні повинне бути збільшено до 2 г /кг на добу. Збільшення білка необхідно для забезпечення росту тканин організму, що розвивається, а у годуючих жінок - для утворення молока. Кількість білка в раціоні дитячого харчування має становити 12-15 г /кг на добу. Більша кількість білка необхідно вводити в раціон харчування особамважкої фізичної праці, у яких втрати білка більше, ніж в осіб, що виконують легшу фізичне навантаження. Для швидкого одужання, відновлення маси тканин організму після важких виснажують захворювань, перенесених операцій, великих опіків також потрібно харчовий раціон з більш високим, ніж для здорового, вмістом білка (15-20 г /кг на добу). Загальна калорійність харчового раціону в розрахунку на 1 кг маси тіла вище у зростаючого дитячого організму в порівнянні з дорослим інижче у людей похилого віку (див. табл. 12.7).

При обмеженому надходженні в організм людини поживних речовин має місце підвищена стомлюваність, Знижуються як фізична, так і розумова працездатність, сповільнюється ріст і розвиток дітей, зменшується маса тіла, можуть з'являтися набряки (при білкової недостатності), знижується стійкість організму до інфекційних захворювань. Переїдання призводить до виникнення порушень функцій шлунково-кишкового тракту, сонливості, ожиріння, зниження фізичної активності і працездатності. Збільшення маси тіла і ожиріння є факторами ризику серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і призводить до зменшення тривалості життя.

До найважливіших фізіологічним принципам, Яких необхідно дотримуватися при складанні харчових раціонів, відноситься режим харчування, тобто пристосування характеру харчування, частоти і періодичності прийому їжі до добових ритмів праці та відпочинку, до фізіологічних закономірностям діяльності шлунково-кишкового тракту. Прийнято вважати, що найбільш раціональним є чотириразовий прийом їжі в одні і ті ж години доби. Інтервал між прийомами їжі має складати 4-5 ч. Цим досягається більш рівномірна функціональне навантаження на травний апарат, що сприяє створенню оптимальних умов для повної обробки їжі. Рекомендується вечірній прийом легкозасвоюваній їжі не пізніше, ніж за 3 год до відходу до сну.

Табл іца 12.7. Рекомендовані середні величини споживання харчових речовин в залежності від віку

Загальну калорійність добового харчового раціону доцільно розподіляти наступним чином: на сніданок -25%, другий сніданок-15%, обід -35%, вечеря - 25%. У разі неможливості здійснення подружжя-рехразового харчування воно може бути триразовим (30% калорій добового харчового раціону на сніданок, 45% - на обід, 25% - на вечерю).

Небезпека для здоров'я людини можуть представляти речовини, які містяться в харчових продуктах, вирощених або перероблених без дотримання санітарно-гігієнічних вимог до сільськогосподарських або промисловим технологіям. Це пестициди, нітрати, радіонукліди, лікарські засоби, метали, харчові добавки, консерванти. При попаданні в організм вони можуть надавати на тканини токсичний вплив (метали, радіонукліди), викликати алергічні реакції (харчові добавки, консерванти, лікарські речовини). Пестициди можуть накопичуватися в жировій тканині і, повільно виводяться з організму, надавати тривалий токсичний вплив.

Умовою для ефективного всмоктування і засвоєння поживних речовин з шлунково-кишкового тракту є переварювання харчових речовин до мономерів при порожнинного і пристінкового травлення. Частина речовин їжі не піддається в шлунково-кишковому тракті гідролізу (наприклад, рослинний полісахарид целюлоза) або розщеплюється не повністю. Ступінь перетравлення харчових речовин залежить від їх попередньої обробки, в процесі приготування їжі або механічної обробки при жуванні. Таким чином, харчові продукти не повністю засвоюються організмом, і при харчуванні змішаною їжею тваринного і рослинного походження її засвоюваність по калоріческой цінності складає близько 90-95%.

Незасвоювані речовин і їжі є її грубоволокнисті компоненти - харчові волокна (Целюлоза, геміцелюлоза, пектин і ліг-нін). Хоча ці речовини знижують теплотворний цінність харчового раціону, вони стимулюють перистальтику кишечника, прискорюють просування в шлунково-кишковому тракті харчових мас, сприяють формуванню оптимальної для виведення з організму консистенції калових мас, сприяють виведенню з організму надлишку харчового холестерину.

Потреба конкретної людини в різних компонентах їжі, кількості і співвідношеннях поживних речовин не тільки індивідуальні, але і залежать від віку, виконуваної фізичної або розумової навантаження, стану спокою або психоемоційного напруження. Тому визначення норм і характеру харчування, хоча і має враховувати загальні фізіологічні вимоги і рекомендації, може бути лише строго індивідуалізованим.



...


2 (0,41351)