Дослідження фізіології жування у дітей зі здоровою зубною системою проводили Н. І. Агапов і Г. М. Бляхер. Застосувавши жувальну пробу по Гельману у 420 дітей шкільного віку зінтактним жувальним апаратом, автори дійшли висновку, що навички кращого пережовування їжі наростають з віком, а ступінь подрібнення харчової грудки залежить, за інших рівних умовах, від відповідності його обсягу величиною порожнини рота. На ступінь подрібнення впливають і смакові відчуття.
Малик В. (W. Malik) повідомляє, що деформації зубощелепної системи у дітей, особливо аномалії II і III класу, по Енгла, сприяютьпогіршення жувальної здатності, число оклюзійних жувальних пунктів менше (менша поверхню подрібнення), ніж у дітей з нормальною оклюзією. Функція роздрібнення і число оклюзійних пунктів при цьому поступово зменшуються від першого класу до третього.
Приблизна кількісна оцінка показала, Що зменшення жувальної здатності становить (у порівнянні з нормальною оклюзією) при II класі 10 - 15%, а притретьому приблизно 35%. Ці відмінності автор пояснює, перш за все, зменшенням поверхні роздрібнення.
Ми проводили дослідження жувальної ефективності у дітей з різними видами деформації шляхом проведення жувальної проби по Гельману. Дані цих досліджень наводимо нижче.
Функціональні порушення при відкритому прикусі
З усіх видів зубощелепних деформацій відкритий прикус заподіює не тільки найбільший косметичний збиток, але в багатьох випадках і найбільш різко знижує функцію жування і погіршує мова.
Морфологічні особливості відкритого прикусу - Це відсутність контакту між фронтальними зубами або ж між фронтальними і бічними зубами; функціональна недостатність жувальної й мімічної мускулатури, що супроводжується зяяння ротової щілини і напруженістю мімічних м'язів обличчя, сприяє зниженню розрізання і дроблення харчових речовин.
Ступінь зниження жувальної ефективності у дітей з відкритим прикусом нами перевірена функціональної жувальної пробою по Гельману.
Методом об'єктивної перевірки жувальної ефективності - Функціональної жувальної пробою Гельмана ми отримали дані, що підтверджують припущення про зниження жувальної ефективності.
Зниження жувальної ефективності від 16 до 664% служить переконливим аргументом на користь профілактики і раннього лікування відкритого прикусу.
Функція жування при глибокому прикусі
Зниження жувальної ефективності при глибокому прикусі пов'язане з морфологічними особливостями цієї деформації. Нижня щелепа при глибокому прикусі, блокована надмірним перекриттям верхньої зубної дугою, має обмежені артикуляційні можливості - зміщується в основному у вертикальному напрямку. Рухи нижньої щелепи в сагітальній і трансверзальном напрямках незначні і малоефективні у зв'язку з великим роз'єднанням зубних рядів у бічних ділянках. Отже розмелювання харчових речовин виключається, залишається тільки розчавлювання, яке настає при зближенні зубних рядів в центральній оклюзії. Патологія артикуляції зубних рядів поступово призводить до посилення функції скроневої м'язи, яка в сформованому глибокому прикусі є превалюючою.
Перевірка жувальної ефективності у дітей з глибоким прикусом жувальної пробою Гельмана показала наступне. Глибокий прикус у дітей у віці від 6 до 14 років супроводжується значним зниженням функції жування.
Жувальна ефективність (По Гельману) знижена від 24 до 54%. На ступеня зниження жувальної ефективності позначаються не тільки деформація, а й вік дитини, стан зубів і інші фактори. Тим не менш на підставі цих спостережень ми маємо можливість судити про значні відхилення функції жування при глибокому прикусі.