Головна » Хірургія » Ультразвукове дослідження черевної порожнини при поєднаній травмі


Ультразвуковий метод скорочує час обстеження хворих, забезпечує можливість динамічного спостереження, дозволяє виявити мінімальне (150-200 мл) кількість рідини в черевній порожнині[Ермолов А.С. и др., 1994, 1999, 2002; Дубров Э.Я. и др., 2001; Brown М.А. et al., 2001; Goodwin H. et и др., 1994; Абакумов М.М. и др., 2001; Дубров Э.Я. и др., 2001; Brannev S.W. et al., 1997; Ertel W. et al., 1997; Bode P. et аЦ 1999; Brown MA. et al., 2001; Sirlin C.B. et al., 2001].

УЗД дозволяє виявитинаявність крові в черевній порожнині в 92-100% випадків[Совиов С.А., 1999; Абакумов М.М. и др., 2001; Дубров Э.Я. и др., 2001; Boulanger B.R., 1995, 1999; Brown MA и др., 2001; Odolich M. et al., 2001; Goodwin H. et al., 2001]і встановити точну локалізацію пошкодження в 80 - 84% випадків[Ertel W. et al., 1997; Sirlin C.B. et al., 2001]. Ознаками наявності вільної рідини в черевній порожнині є роз'єднання париетального і вісцерального листків очеревини в пологих місцях живіт, в просторі Морісона і спленоренальний синусі.

Володіючи високою чутливістю при виявленні рідинних утворень, Метод може бути використаний з мінімальним інтервалом часу як з моменту надходження потерпілого, так і при динамічному контролі, забезпечуючи інформацію безпосередньо в момент дослідження. Заповнення сечового міхура 200-300 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (через катетер) при проведенні сонографії дозволяє виявити порушення його цілості[Brown MA. et al, 2001].

Застосування цього методу дає можливість виявити і ті пошкодження органів, які ще не привели до внутрішньочеревної кровотечі, наприклад підкапсульного або внутріпаренхіматозние гематоми печінки або селезінки, пошкодження нирок і підшлункової залози | Єрмолов А.С. та ін. 1999; Дубров Е.Я. та ін, 2001; Bode PJ. et al., 1999; Sirlin СВ. et al 2001 J. Динамічне УЗД дозволяє здійснити спостереження за станом цих паренхіматозних органів в динаміці і вчасно ставити показанні до оперативного лікування.

Для уточнення характеру рідинних об'ємні х утворень паренхіматозних органів і абрюшінного простору а також їхнього зв'язку з судинами високоінформативним методом є ультразвукова доплерографія; з її допомогою виявляють ушкодження артеріальних судин і формування помилкової аневризми.

В НДІБВ ім. Н.В, Скліфосовського УЗД вважається скринінговим методом діагностики пошкоджень живота. При цьому першочергове завдання - виявлення гемоперитонеума. Дослідження починають з оцінки правої половини живота (печінка, жовчний міхур, поддіафрагмальное, підпечінкової простору, правий латеральний канал); потім оцінюють ультразвукову картину малого газу, лівого латерального каналу, лівого поддиафрагмального простору і область селезінки. При цьому виявляють чітку залежність між величиною роз'єднання листків очеревини в латеральних каналах і кількістю вільної рідини (крові).

Ознаками пошкодження печінки і селезінки є нерівність та нечіткість контурів органу, неоднорідність паренхіми з наявністю ехонегатівних зон. Одна з ознак, що вказують на велику ймовірність пошкодження селезінки, - збільшення її розмірів.

Відсутність ознак внутрішньочеревної кровотечі не є доказом його відсутності при першому УЗ-дослідженні. Тільки динамічне УЗ-дослідження дозволяє виключити гемоперитонеум. Крім того, на результати ультразвукової діагностики ушкодження органів черевної порожнини великий вплив мають особистий досвід дослідника і якість апаратури. Поданим В.І. Макарова та співавт. (1995) та P.J. Bode і співавт. (1999), у постраждалих із закритою травмою живота УЗД дає хибні результати в 141-206% випадків. У той же час А.А. Чумаков та співавт. (1999) у 556% постраждалих, у яких сонографически картина ушкодження органів відсутня, при лапаротомії виявили в черевній порожнині кишковий вміст, сечу або запалення очеревини.

Інформативність УЗД значно знижується у огрядних пацієнтів, при руховому збудженні потерпілого, а також через підшкірної емфіземи і через вираженого здуття кишечника, які екранують практично всю картину з боку черевної порожнини[Ермолов А.С. и др., 1999; Абакумов М.М. и др., 2001; Цыбуляк Г.Н. и др., 2001; Brown M.A. et al., 2001; Blaivas M. et al., 2001]. УЗД дозволяє визначити локалізацію пошкодження в паренхіматозних органах не більше ніж в 40-44% випадків, що важливо для вибору консервативного чи оперативного лікування пошкоджень[Костюк Г.А., 2001; Gruessner R. et al., 1989; Rothlin M.A. et al., 1993; McGahan J.P. et al., 1997, 1999]. Крім того, метод малоінформативний для діагностики пошкодження порожнистих органів[Ермолов А.С. и др., 1999; Молитвословов А.Б. и др., 2002; Береснева Э.А. и др., 2004; Brown M.A. et al., 2001; Sirlin СВ. et al., 2001; Udobi K.F et al 2001]що може привести до затримки оперативного втручання та розвитку перитоніту. Дані обставини при сумнівних даних УЗД диктують необхідність використання додаткових методів дослідження.

Нами проведений аналіз результатів УЗД, Виконаного 289 потерпілим з сочетанноі травмою. У випадках, коли при первинному УЗД не отримували даних про кровотечу в черевну порожнину або дані УЗД були сумнівними, протягом першої доби проводили динамічний контроль кожні 2-3 год, а потім виконували УЗД двічі на добу до повного виключення ушкоджень органів черевної порожнини.



...


1 (0,00079)