Медичні статті » Акушерство, вагітність і пологи » Магній при патології вагітності та пологів | Акушерство, вагітність і пологи


О.П. Алексєєва, А.В. Клеменов, О.І. Гусєва, професор О.Н. Ткачова, професор Л.Є. Мурашко Нижегородська державнамедична академія
Нижегородський Військово-медичний інститут
МГМСУ ім. Н.А. Семашко
Науковий центр акушерства, гінекології та перинатології РАМН, Москва

Магній - найважливіший мікроелемент, що є регулятором різноманітних біохімічних і фізіологічних реакцій. Будучи ко-фактором безлічі ферментів і фізіологічним антагоністом кальцію, магнійбере участь у здійсненні енергетичних процесів, активізації обміну речовин (включаючи гліколіз і синтез білка), забезпеченні процесів збудження в нервових клітинах і скорочення гладкої і поперечно-смугастої мускулатури. Зазначені властивості визначають широке застосування магнію для лікування і профілактики патології вагітних.

Як відомо, при вагітності добова потреба в магнії зростає не менш ніж у півтора рази , Що обумовлено синтетичними запитами організмів матері та плоду. Потреба організму вагітної жінки в магнії нерідко перевищує його надходження, що дозволяє розглядати вагітність, як стан фізіологічної гіпомагніємії[77]. При цьому дефіцит магнію пов'язаний з широким спектром ускладнень вагітності, пологів та патології плода: передчасної родової діяльністю, підвищеною частотою гестозів, порушенням розвитку плоду і рядом інших.

Дотеперішнього часу проведено чимало досліджень з вивчення обміну магнію при нормальної і патологічної вагітності, ефективності замісного лікування ним при патології вагітності та пологів. І хоча доказовий рівень цих робіт різний, а результати нерідко суперечливі, вони заслуговують безсумнівного уваги. Метою цього огляду є спроба об'єднати численні відомості про різноманітні сторони застосування препаратів магнію в акушерській практиці.

В одному з найбільших мета-аналізів, узагальнивши результати шести досліджень, в яких брали участь 2637 вагітних жінок, показано сприятливий вплив магнію на перебіг вагітності та розвиток плода. У порівнянні з плацебо пероральне застосування препаратів магнію, починаючи з 25 тижня вагітності, призводило до значного зниження частоти передчасних (до 37-го тижня вагітності) пологів[43]. У жінок, які отримували препарати магнію, відзначена більш низька потреба вгоспіталізації під час вагітності[3,38]. Випадки народження дітей з низькою (до 2000-2500 г) вагою були також рідше у групі жінок, які отримували подібне лікування. Однак у найбільш якісно проведеному дослідженні за участю 400 жінок[79]не було відзначено ефекту добавок магнію на рівень артеріального тиску, частоту прееклампсії або інших результатів вагітності.

Одним з визнаних напрямів застосування магнію при вагітності є веденняпередчасних пологів. Існують значні відмінності в дифузії іонів магнію через плодові оболонки при передчасних і нормальних пологах. Зниження вмісту іонізованого магнію призводить до підвищення тонусу міометрію і лежить в основі передчасних пологів[45]. Токолітична активність магнію пояснюється конкурентним антагонізмом з кальцієм і здатністю блокувати повільні кальцієві канали, що призводить до ослаблення скорочень матки[61]. Вексперименті на ізольованих волокнах міометрію було показано, що магнезії сульфат (МС) зменшує частоту спонтанних скорочень міометрія без впливу на їх амплітуду[40].

Як токолітичну препаратів поряд з МС застосовуються симпатоміметики, антагоністи кальцію, анестетики і ряд інших препаратів. Багато дослідників рекомендують використання МС в якості першої лінії токолітичної терапії[41,58](Однак з такою позицією згодні не всі),перевагу також віддається антагоністи кальцію ніфедипіну[31]або кеторолаку[75].

При порівнянні материнського і фетального ризику, побічних ефектів і профілю безпеки МС показав переваги перед симпатоміметиками[41], Проте в інших дослідженнях результати виявилися протилежними[80]або порівнянними[49]. У ряді робіт оцінювалася токолітичну активність МС і донаторів оксиду азоту (нітратів): спазмолітичнуактивність МС виявилася вище[24,57]. Мета-аналіз 5 рандомізованих контрольованих досліджень, об'єднали спостереження за 466 жінками, не знайшов достатніх підстав для рекомендацій за призначенням нітрогліцерину як рутинного токолитики[19].

Однак не у всіх дослідженнях терапія магнієм продемонструвала ефективність у запобіганні передчасних пологів. У двох невеликих американських рандомізованих контрольованих дослідженнях[67,68]робилася спроба уточнити ефективність магнію в запобіганні передчасних пологів у жінок, що вже перенесли епізод передчасної пологової діяльності. У них не було отримано статистично значущої різниці в частоті передчасних пологів, а також потреби у повторній материнської госпіталізації, пери-або неонатальної смертності при лікуванні магнієм у порівнянні іншими видами лікування або відсутністю такого.

Мета-аналіз 23 досліджень (з якихдосить якісними були визнані тільки 9), які додали більше 2000 жінок, дав підставу зробити висновок, що МС неефективний в відстрочення або запобігання передчасних пологів, а його використання асоційоване з підвищенням дитячої смертності[16]. Зроблено висновок про необхідність подальших, більш великих і якісних досліджень для серйозної оцінки захворюваності і смертності, а також порівняння різних режимів введення препарату.

Особливе місце в перелікупоказань для лікування препаратами магнію займає еклампсія - Важке поліорганне розлад невідомої етіології. Еклампсії належить третє місце серед причин материнської смертності після кровотеч та інфекції[51]. Патогенез еклампсії складний і включає такі ланки, як ендотеліальна дисфункція, порушення реологічних властивостей крові, генералізована вазоконстрикція. Діямагнію при еклампсії багатогранно: за рахунок пригнічення синтезу тромбоксану A 2 і антагонізму з кальцієм магній викликає дилатацію судин, покращуючи не тільки матково-плацентарно-плодове, а й церебральне кровообіг[7,46,84]. Надається значення здатності магнію підвищувати рівень кальцитоніну в сироватці крові - відомо, що концентрації кальцитоніну і паратиреоїдного гормону знижуються у жінок з прееклампсією[32].

Застосування МС при еклампсії і важкої прееклампсії асоційоване зі значним зниженням материнської смертності[74]. У відомому рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні. MAGPIE лікування МС наполовину зменшувало ризик розвитку еклампсії[50]. При цьому не було зафіксовано істотних побічних реакцій. Показано, що при прееклампсії застосування МС значно зменшує ризик розвитку еклампсії[14,83].

У великій кількості досліджень оцінювалася ефективність магнію у профілактиці та лікуванні еклампсії в порівнянні з іншими препарати (діазепам, фенітоїн, політично коктейль). У багатьох з них продемонстрований пріоритет МС, як препарату вибору[51,64,83].

У п'яти дослідженнях, які включили спостереження за 1236 жінками[2,15,21,22,78], Порівнювалася противосудорожная активність МС і діазепаму. Було показано, що МС веде до значимого зниженнячастоти випадків судом, відзначено також більш виражене зниження материнської смертності.

Два аналогічних невеликих дослідження (199 жінок з еклампсією) були присвячені порівнянні лікувальної дії МС і літичних сумішей[9,37]. МС виявився більш ефективним у запобіганні повторних судомних нападів і в меншому ступені пригнічував дихальну функцію. Зроблено висновок про те, що. МС є антиконвульсантов вибору у жінок з еклампсією. У порівнянні з політично коктейлями МС ефективніше усував також випадки триваючих судом, крім того, при його використанні рідше спостерігалися випадки перинатальної смертності[72].

Схожі результати були отримані при порівнянні протисудомною активності МС і похідного гідантоїну - фенітоїну. Відомі чотири дослідження, присвячені цій проблемі і узагальнили результати спостереження над 823 жінками з еклампсією[18,20,26,59].Застосування МС асоціювалося з більш значним зниженням частоти епізодів судомного синдрому, в середньому в кожному восьмому випадку рецидив судом був відвернений. Відзначено також зниження ризику пневмонії, потреби в штучної вентиляції легенів і реанімаційних заходах. У групі отримували лікування МС спостерігалася більш сприятлива тенденція в показниках материнської смертності, але відмінності не були статистично достовірними. Однак в інших спостереженнях при порівнянні МС іфенітоїну не було відзначено різниці ні в стані матері, ні в перинатальних исходах[73].

МС показав свої переваги і в порівнянні з антагоністами кальцію. На матеріалі багатоцентрового рандомізованого дослідження, що включив 1650 жінок з важкої еклампсією, він виявився більш ефективний, ніж нимодипин[7]. Однак при тяжкій прееклампсії нимодипин більшою мірою поліпшував мозковий кровообіг, ніж МС[6]. Крім того, вважається, щопотрібні більш вагомі докази переваг МС у випадках «м'якої» прееклампсії[85].

Застосування магнію в якості антиконвульсанти виявляється виправданим і ще в одній акушерської ситуації - при лікуванні судом ніг у вагітних. Препарати магнію ефективно усувають зазначені прояви[69]. Мета-аналіз 5 плацебо-контрольованих досліджень, які включили спостереження за 352 жінками, підтвердив ефективність цитрату або лактату магнію, призначуваного двічів день[86].

Крім ведення хворих з прееклампсією та еклампсією, препарати магнію широко використовується і при ізольованій гіпертензії вагітних. Відомо, що низький рівень внутрішньоклітинного магнію може сприяти розвитку артеріальної гіпертонії у вагітних[1,42,63]. Встановлено зв'язок між рівнем магнію в еритроцитах і величиною АТ в III триместрі вагітності[17]. Хоча до препаратів для лікування артеріальної гіпертонії МС не відноситься, погіпотензивної активності він виявився порівнянними з метилдопою[70].

Поряд з двома основними підходами до застосування магнію в акушерській практиці - як токолитики і для профілактики еклампсії - вельми перспективним є використання магнію в якості нейропротектора. Перинатальне пошкодження мозку у плода зазвичай розвивається при гострому порушенні маточного або плодового кровообігу. Універсальноїреакцією плода на важку гіпоксію є активізація симпато-адреналової системи і централізація кровообігу, а потім (при збереженні асфіксії) - падіння серцевого викиду і ступеня мозкової перфузії. У відповідь на гостру гіпоксію в мозку відбуваються гальмування окисного фосфорилювання і порушення іонного градієнта з масивним надходженням кальцію всередину клітини. Надлишок внутрішньоклітинного кальцію веде до пошкодження нервових клітин, гострого дефіциту енергетичних запасів клітини імайже повного припинення біосинтезу білка в мозку[8]. Під час реперфузії можлива друга хвиля ушкодження нейронів за рахунок постішеміческого вивільнення окисних радикалів, синтезу оксиду азоту, запальної реакції. У числі ефективних заходів при ішемії головного мозку - застосування препаратів магнію. Нейропротектівний ефект магнію був доведений в експерименті, він пов'язаний з придушенням апоптозу нейронів[71]. У ряді клінічних досліджень відзначена здатність МСзахищати мозок і у новонароджених[8,52].

Проте в дослідженні[29]призначення магнію не знижувало ризик розвитку церебрального паралічу у дітей, народжених передчасно від матерів без прееклампсії, а отримані дані[10]говорять про те, що захисний ефект відзначений лише у дітей з низькою вагою. Дослідження MagNET (Magnesium and Neurologic Endpoints Trial), метою якого було уточненнянейропротективного ефекту МС, було достроково припинено через зростання показника дитячої смертності[53].

Вивчалися та інші аспекти впливу магнезіальній терапії на стан ембріона, плода та новонародженого. Показано, що допологове призначення МС не було пов'язано з підвищенням захворюваності та смертності новонароджених[23,25], В т.ч. і передчасно народжених[28]. У клінічних дослідженнях і експериментах на тваринах встановлено, що дефіцитмагнію при вагітності може виступати причиною затримки внутрішньоутробного розвитку плода[81], Погіршення виживаності потомства[11]. У той же час не знайшла підтвердження гіпотеза про зв'язок синдрому раптової смерті немовлят (до року життя) з дефіцитом магнію у грудних дітей.

При цьому є деяка кількість насторожуючих досліджень і клінічних спостережень, в яких встановлено зв'язок між перинатальним призначенням МС і підвищеним ризиком розвиткукрововиливів у шлуночки мозку[55]і ниркової дисфункції[60]у новонароджених. Вимагає пояснення встановлений в рандомізованому дослідженні більш високий рівень магнію в сироватці пуповинної крові у новонароджених з підвищеною смертністю та іншими несприятливими наслідками при народженні (післяродовий Параліч , Крововиливи в шлуночки мозку, околожелудочкового лейкомалація)[54]. Діти, народжені від матерів, які отримували МС, мали при народженнібільш низький бал за шкалою Апгар[66]. Правда, вказані ускладнення частіше відзначалося у плода або новонародженого з низьким (700-1249 г) вагою[76]. Несприятливий вплив МС на стан плода обумовлено придушенням паратгормону у новонародженого[65], Порушенням внутрішньосерцевої та периферичної гемодинаміки[39], Токсичним дією препарату на плід[36], Стимуляцією апоптозу в плаценті[30], Розвитком синусової брадикардії і зниженням варіабельностісерцевого ритму[13,33,34]. Накопичені спостереження про негативний вплив терапії магнієм на плід і новонародженого дозволили ряду авторів ставити питання про обмеження застосування МС як токолитики[62].

Побічні ефекти терапії магнієм виявляються і з боку організму матері. У числі несприятливих наслідків ятрогенної гіпермагнеземіі у вагітних описані випадки делірію[27], Галакторея[48], міопатії з підвищенням рівнякреатинфосфокінази[44], Брадикардії[35]і навіть зупинки серця і дихання, що розвинулася під час кесаревого розтину[56].

Зазначені обставини змушують численних дослідників звертатися до питання про оптимізацію лікування магнієм, і в першу чергу - про мінімально ефективних дозах препарату. Як клінічний, так і токсичний ефекти МС тісно пов'язані з його плазмової концентрацією. Лікування екламптіческіх судом зазвичай досягається прирівні магнію 18-30 ммоль /л. Перші ознаки токсичності для матері виявляються при концентрації 35-5 ммоль /л, параліч дихання - 5-65 ммоль /л, порушення серцевої провідності - більше 75 ммоль /л, зупинка серця - більше 125 ммоль /л[47]. В якості клінічних ознак, що дозволяють своєчасно оцінити наступ токсичного ефекту, використовуються частота дихання, діурез і стан сухожильних рефлексів.

Традиційне дозування МС якантиконвульсанти передбачає застосування навантажувальної дози в 4 г в /в і 10 г в /м з подальшим призначенням або 5 г в /м кожні 4:00 або підтримуючої в /в інфузії 1-2 г /год. Разом з тим є дані про ефективність і більш низьких доз препарату. Зокрема, в дослідженні[5]половина стандартної підтримуючої дози МС виявилася достатньою для попередження судом, а смертність при цьому зменшилася з 16 до 8%[4]. Закономірно, що пацієнтки, які отримували низькіпідтримуючі дози МС (2 г /год), мали меншу частоту побічних ефектів у порівнянні з тими, хто отримував 5 г /год[82].

Таким чином, до теперішнього часу накопичено велику кількість даних про можливості застосування препаратів магнію в акушерській практиці. Магній - життєво необхідний мікроелемент, І його дефіцит пов'язаний з патологічним перебігом вагітності і несприятливими наслідками щодо матері, плода іновонародженого. Застосування препаратів магнію виправдане при загрозі переривання вагітності і передчасних пологах, при лікуванні і профілактиці пізніх гестозів, пошкодженні мозку у плода. У той же час слід визнати, що з багатьох аспектів застосування магнію в акушерській практиці не досягнуто консенсусу, і далеко не всі існуючі практичні рекомендації підтверджені з позицій доказової медицини. Для прояснення невирішених питань необхідні подальші якісні науковідослідження.

Література:

1. Adam B., Malatyalioglu E., Alvur M., Talu C. Magnesium, zinc and iron levels in pre-eclampsia. J Matern Fetal Med 2001; 10 (4): 246-250 2222 22 292.

2. Adeeb N., Hatta AZ, Shariff J., Comparing magnesium sulphate to diazepam in managing severe pre-eclampsia and eclampsia. In: Proceedings of 10th World Congress International Society for the Study of Hypertension in Pregnancy. 1996:246.

3. Arikan G., Panzitt T., Gaucer F. et al. Oral magnesium supplementation and the prevention of preterm labor. Am J Obstet Gynecol 1997; 176: 45.

4. Begum R., Begum A., Bullough C.H., Johanson R.B. Reducing maternal mortality from eclampsia, using magnesium sulphate. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 2000; 92 (2): 223-224 2222 22 292.

5. Begum R., Begum A., Johanson R. A low dose («Dhaka») magnesium sulphate regime for eclampsia.Acta Obstet Gynecol Scand 2001; 80 (11): 998-1002 2222 22 292.

6. Belfort M.A., Saade G.R., Yared M. et al. Change in estimated cerebral perfusion pressure after treatment with nimodipine or magnesium sulfate in patients with preeclampsia. Am J Obstet Gynecol 1999; 181 (2): 402-407 2222 22 292.

7. Belfort M.A., Anthony J., Saade G.R., Allen J.C. A comparison of magnesium sulfate and nimodipine for the prevention of eclampsia. N Engl J Med 2003; 348 (4): 304-311

8. Berger R., Garnier Y. Perinatal brain injury. J Perinat Med 2000; 28 (4): 261-285 2222 22 292.

9. Bhalla A.K., Dhall G.I., Dhall K. A safer and more effective treatment regimen for Eclampsia. Aust NZJ Obstet Gynaecol 1994; 34: 144-148 2222 22 292.

10. Boyle C.A., Yeargin-Allsopp M., Schendel D.E. et al. Tocolytic magnesium sulfate exposure and risk of cerebral palsy among children with birth weights less than 1750 grams. Am J Epidemiol 2000;152 (2): 120-124 2222 22 292.

11. Caddell J.L. The apparent impact of gestational magnesium (Mg) deficiency on the sudden infant death syndrome (SIDS). Magnes Res 2001; 14 (4): 291-303 2222 22 292.

12. Carbonne B., Tsatsaris V. Which tocolytic drugs in case of preterm labor? J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris) 2002; 31 (7 Suppl): 5096-5104.

13. Cardosi R.J., Chez R.A. Magnesium sulfate, maternal hypothermia, and fetal bradycardia with loss of heartrate variability. Obstet Gynecol 1998; 92 (4): 691-693 2222 22 292.

14. Coetzee E.J., Dommisse J., Anthony J. A randomised controlled trial of intravenous magnesium sulphate versus placebo in the management of women with severe pre-eclampsia. Br J Obstet Gynaecol 1998; 105 (3): 300-303 2222 22 292.

15. Crowther C. Magnesium sulphate versus diazepam in the management of eclampsia: a randomized controlled trial. Br J Obstet Gynaecol 1990; 97: 110-117 2222 22 292.

16. Crowther C.A., Hiller J.E., Doyle L.W. Magnesium sulphate for preventing preterm birth in threatened preterm labour. Cochrane Database Syst Rev 2002; (4): CD001060

17. Dawson E.B., Evans D.R., Kelly R. et al. Blood cell lead, calcium, and magnesium levels associated with pregnancy-induced hypertension and preeclampsia. Biol Trace Elem Res 2000; 74 (2): 107-116 2222 22 292.

18. Dommisse J. Phenytoin sodium and magnesium sulphate in the management ofeclampsia. Br J Obstet Gynaecol 1990; 97: 104-109 2222 22 292.

19. Duckitt K., Thornton S. Nitric oxide donors for the treatment of preterm labour. Cochrane Database Syst Rev 2002; (3): CD002860

20. Duley L. Magnesium sulphate in eclampsia. Lancet 1998; 352: 67-68.

21. Duley L., Mahomed K. Magnesium sulphate in eclampsia. Lancet 1998; 351: 1061-1062.

22. The Eclampsia Trial Collaborative Group. Whichanticonvulsant for woman with eclampsia? Evidence from the Collaborative Eclampsia Trial. Lancet 1995; 345:1455-1463

23. Elimian A., Verma R., Ogburn P. et al. Magnesium sulfate and neonatal outcomes of preterm neonates. J Matern Fetal Neonatal Med 2002; 12 (2): 118-122 2222 22 292.

24. El-Sayed Y.Y., Riley E.T., Holbrook R.H. et al. Randomized comparison of intravenous nitroglycerin and magnesium sulfate for treatment of preterm labor. Obstet Gynecol 1999; 93(1): 79-83.

25. Farkouh L.J., Thorp J.A., Jones P.G. et al. Antenatal magnesium exposure and neonatal demise. Am J Obstet Gynecol 2001; 185 (4): 869-872 2222 22 292.

26. Friedman SA, Kee-Hak L., Baker CA, Repke JT Phenytoin versus magnesium sulphate in pre-eclampsia: a pilot study. Am J Perinat 1993; 10: 223-238 2222 22 292.

27. Ganzevoort JW, Hoogerwaard EM, van der Post JA Hypocalcemic delirium due to magnesium sulphate therapy in apregnant woman with pre-eclampsia Ned Tijdschr Geneeskd 2002; 146 (31): 1453-1456.

28. Grether JK, Hoogstrate J., Selvin S., Nelson KB Magnesium sulfate tocolysis and risk of neonatal death. Am J Obstet Gynecol 1998; 178 (1) :1-6.

29. Grether JK, Hoogstrate J., Walsh-Greene E., Nelson KB Magnesium sulfate for tocolysis and risk of spastic cerebral palsy in premature children born to women without preeclampsia. Am J Obstet Gynecol 2000; 183(3): 717-725 2222 22 292.

30. Gude N.M., Stevenson J.L., Moses E.K., King R.G. Magnesium regulates hypoxia-stimulated apoptosis in the human placenta. Clin Sci (Lond) 2000; 98 (4): 375-380 2222 22 292.

31. Haghighi L. Prevention of preterm delivery: nifedipine or magnesium sulfate. Int J Gynaecol Obstet 1999; 66 (3): 297-298 2222 22 292.

32. Halhali A., Wimalawansa S.J., Berentsen V. et al. Calcitonin gene-and parathyroid hormone-related peptides inpreeclampsia: effects of magnesium sulfate. Obstet Gynecol 2001; 97 (6): 893-897 2222 22 292.

33. Hallak M., Martinez-Poyer J., Kruger M.L. The effect of magnesium sulfate on fetal heart rate parameters: A randomized, placebo-controlled trial. Am J Obstet Gynecol 1999; 181 (5): 1122-1127.

34. Hamersley S.L., Landy H.J., O'Sullivan M.J. Fetal bradycardia secondary to magnesium sulfate therapy for preterm labor. A case report. Reprod Med 1998; 43 (3): 206-210

35. Hennessy A., Hill I. A case of maternal bradycardia at therapeutic doses of magnesium sulphate in preeclampsia. Aust NZJ Obstet Gynaecol 1999; 39 (2): 256-257 2222 22 292.

36. Herschel M., Mittendorf R.J. Tocolytic magnesium sulfate toxicity and unexpected neonatal death. Perinatol 2001; 21 (4): 261-262 2222 22 292.

37. Jacob S., Gopalakrishnan K., Lalitha K. Standartised clinical trial of magnesium sulphate regime in comparison with MKKMenon's lytic coctail regime in the management of eclampsia. Proceedings of the 27th British Congress of Obstetrics and Gynaecology; 4-7 July 1995; Dublin, 1995: 303.

38. Jaspers V., Spatling L., Fallenstein F., Quakernack K. Magnesium, calzium, hamoglobin, hamatokrit, ostriol und HPL unter magnesiumsubstitution in der schwangerschaft. Geburtshilfe-Frauenheilkd 1990; 50: 628-633 2222 22 292.

39. Kamitomo M., Sameshima H., Ikenoue T., Nishibatake MJ Fetalcardiovascular function during prolonged magnesium sulfate tocolysis. Perinat Med 2000; 28 (5): 377-382 2222 22 292.

40. Kantas E., Cetin A., Kaya T., Cetin M. Effect of magnesium sulfate, isradipine, and ritodrine on contractions of myometrium: pregnant human and rat. Acta Obstet Gynecol Scand 2002; 81 (9): 825-830 2222 22 292.

41. Katz V.L., Farmer R.M. Controversies in tocolytic therapy. Clin Obstet Gynecol 1999; 42 (4): 802-819 2222 22 292.

42. Kisters K.,Barenbrock M., Louwen F. et al. Membrane, intracellular, and plasma magnesium and calcium concentrations in preeclampsia Am J Hypertens 2000; 13 (7): 765-769 2222 22 292.

43. Kovacs L.M., Molnar B.G., Huhn E., Bodis L. Magnesiumsubstitution in der Schwangerschaft: eine prospektiye, randomisierte doppelblindstudie. Geburtsh u Frauenheilk 1988; 48: 595-600 2222 22 292.

44. Kuno N., Ishikawa K Serum creatine phosphokinase elevation in patients treated with intravenousmagnesium sulfate. Int J Gynaecol Obstet 2002; 76 (3): 257-266 2222 22 292.

45. Lemancewicz A., Laudanska H., Laudanski T. et al. Permeability of fetal membranes to calcium and magnesium: possible role in preterm labour. Hum Reprod 2000; 15 (9): 2018-2222.

46. Li S., Tian H. Oral low-dose magnesium gluconate preventing pregnancy induced hypertension. Zhonghua Fu Chan Ke Za Zhi 1997; 32 (10): 613-615 2222 22 292.

47. Lu J.F., Nightingale C.H.Magnesium sulfate in eclampsia and pre-eclampsia: pharmacokinetic principles. Clin Pharmacokinet 2000; 38 (4): 305-314 2222 22 292.

48. Lurie S., Rotmensch S., Feldman N., Glezerman M. Breast engorgement and galactorrhea during magnesium sulfate treatment of preterm labor. Am J Perinatol 2002; 19 (5): 239-240 2222 22 292.

49. Macones G.A., Sehdev H.M., Berlin M. et al. Evidence for magnesium sulfate as a tocolytic agent. Obstet Gynecol Surv 1997; 52 (10): 652-658

50. The Magpie Trial Collaboration Group. Do women with pre-eclampsia, and their babies, benefit from magnesium sulphate? The Magpie Trial: a randomised placebo-controlled trial. Lancet 2002; 359 (9321): 1877-1890.

51. Manyemba J. Magnesium sulphate for eclampsia: putting the evidence into clinical practice. Cent Afr J Med 2000; 46 (6): 166-169 2222 22 292.

52. Matsuda Y., Kouno S., Hiroyama Y. et al. Intrauterine infection, magnesiumsulfate exposure and cerebral palsy in infants born between 26 and 30 weeks of gestation. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol 2000; 91 (2): 159-164 2222 22 292.

53. Mittendorf R., Pryde P.G. An overview of the possible relationship between antenatal pharmacologic magnesium and cerebral palsy. Med J Perinat 2000; 28 (4): 286-293 2222 22 292.

54. Mittendorf R., Dambrosia J., Pryde P.G. et al. Association between the use of antenatal magnesium sulfate in preterm labor andadverse health outcomes in infants. Am J Obstet Gynecol 2002; 186 (6): 1111-1118.

55. Mittendorf R., Dambrosia J., Dammann O.J. et al. Association between maternal serum ionized magnesium levels at delivery and neonatal intraventricular hemorrhage. Pediatr 2002; 140 (5): 540-546 2222 22 292.

56. Morisaki H., Yamamoto S., Morita Y. J. et al. Hypermagnesemia-induced cardiopulmonary arrest before induction of anesthesia for emergency cesarean section. Clin Anesth2000; 12 (3): 224-226 2222 22 292.

57. Morgan P.J., Kung R., Tarshis J. Nitroglycerin as a uterine relaxant: a systematic review. J Obstet Gynaecol Can 2002; 24 (5): 403-409 2222 22 292.

58. Morrison E.H. Common peripartum emergencies. Am Fam Physician 1998; 58 (7): 1593-1604.

59. Naidu S., Payne A.J., Moodley J. Randomised study assessing the effect of phenytoin and magnesium sulphate on maternal cerebral circulation in eclampsia using transcranialDoppler ultrasound. Br. J. Obstet. Gynaecol. 1996; 103: 111-116 2222 22 292.

60. Ohta N., Tsukahara H., Yamashita N. et al. Infantile renal dysfunction associated with intrauterine exposure to ritodrine and magnesium sulfate. Nephron 2002; 91 (2): 352-353 2222 22 292.

61. Phillippe M. Cellular mechanisms underlying magnesium sulfate inhibition of phasic myometrial contractions. Biochem Biophys Res Commun 1998; 252 (2): 502-507 2222 22 292.

62. Pryde P.G.,Besinger R.E., Gianopoulos J.G., Mittendorf R. Adverse and beneficial effects of tocolytic therapy. Semin Perinatol 2001; 25 (5): 316-340 2222 22 292.

63. Qi Q., Li W., Wang Z. Magnesium and calcium concentration of peripheral serum and mononuclear cells in patients with pregnancy induced hypertension. Zhonghua Fu Chan Ke Za Zhi 1997; 32 (1): 15-18.

64. Raman N.V., Rao C.A. Magnesium sulfate as an anticonvulsant in eclampsia. Int J Gynaecol Obstet 1995; 49 (3): 289-298 2222 22 292.

65. Rantonen T., Kaapa P., Jalonen J. et al. Antenatal magnesium sulphate exposure is associated with prolonged parathyroid hormone suppression in preterm neonates. Acta Paediatr 2001; 90 (3): 278-281 2222 22 292.

66. Riaz M., Porat R., Brodsky N.L., Hurt H. The effects of maternal magnesium sulfate treatment on newborns: a prospective controlled study. J Perinatol 1998; 18 (6): 449-454 2222 22 292.

67. Ricci J.M., Hariharan S., Helfgott A. et al. Oral tocolysis with magnesium chloride: a randomized controlled prospective clinical trial. Am J Obstet Gynecol 1991; 1654: 603-610 2222 22 292.

68. Ridgway L.E., Muise K., Wright J. W. et al. A prospective randomized comparison of oral terbutaline and magnesium oxide for the maintenance of tocolysis. Am J Obstet Gynecol 1990; 163: 879-882 2222 22 292.

69. Roffe C., Sills S., Crome P., Jones P. Randomised, cross-over, placebo controlled trial of magnesium citrate in the treatment of chronic persistent leg cramps. Med Sci Monit 2002; 8 (5): 326-330 2222 22 292.

70. Rudnicki M., Frolich A., Pilsgaard K. et al. Comparison of magnesium and methyldopa for the control of blood pressure in pregnancies complicated with hypertension. Gynecol Obstet Invest 2000; 49 (4): 231-235 2222 22 292.

71. Sameshima H., Ikenoue T. Long-term magnesium sulfate treatment as protection against hypoxic-ischemic brain injury in seven-day-old rats. Am J Obstet Gynecol 2001; 184 (2): 185-190 2222 22 292.

72. Sawhney H., Vasishta K., Rani K. Comparison of lytic cocktail and magnesium sulphate regimens in eclampsia: a retrospective analysis. J Obstet Gynaecol Res 1998; 24 (4): 261-266 2222 22 292.

73. Sawhney H., Sawhney I.M., Mandal R. et al. Efficacy of magnesium sulphate and phenytoin in the management of eclampsia. J Obstet Gynaecol Res 1999; 25 (5): 333-338 2222 22 292.

74. Sawhney H., Aggarwal N., Biswas R. et al. Maternal mortality associated with eclampsia and severe preeclampsia of pregnancy. J Obstet Gynaecol Res 2000; 26 (5): 351-356 2222 22 292.

75. Schorr S.J., Ascarelli M.H., Rust O.A. et al. A comparative study of ketorolac (Toradol) and magnesium sulfate for arrest of preterm labor. South Med J 1998; 91 (11): 1028-1032.

76. Scudiero R., Khoshnood B., Pryde P.G. et al. Perinatal death and tocolytic magnesium sulfate. Obstet Gynecol 2000; 96 (2): 178-182 2222 22 292.

77. Semczuk M, Semczuk-Sikora A. New data on toxic metal intoxication (Cd, Pb, and Hg in particular) and Mg status during pregnancy. Med Sci Monit 2001; 7 (2): 332-340 2222 22 292.

78. Shamsuddin L., Rouf S., Khan J.H. et al. Magnesium sulphate versus diazepam in the management of eclampsia. Bangladesh Med Res Counc Bull 1998; 24: 43-48.

79. Sibai B.M., Villar M.A., Bary E. Magnesium supplementation during pregnancy: a double-blind randomized controlled clinical trial. Am J Obstet Gynecol 1989; 161: 115-119 2222 22 292.

80. Surichamorn P. The efficacy of terbutaline and magnesium sulfate in the management of preterm labor. J Med Assoc Thai 2001; 84 (1): 98-104 2222 22 292.

81. Tan Y., Zhang W., Lu B. Treatment of intrauterine growth retardation with magnesium sulfate. Zhonghua Fu Chan Ke Za Zhi 2000; 35 (11): 664-666 2222 22 292.

82. Terrone D.A., Rinehart B.K., Kimmel E.S. et al. A prospective, randomized, controlled trial of high and low maintenance doses of magnesium sulfate for acute tocolysis. Am J Obstet Gynecol 2000; 182 (6): 1477-1482.

83. Thomas S.V. Neurological aspects of eclampsia. J Neurol Sci 1998; 155 (1): 37-43.

84. Walsh S.W., Romney A.D., Wang Y., Walsh M.D. Magnesium sulfate attenuates peroxide-induced vasoconstriction in the human placenta. Am J Obstet Gynecol 1998; 178 (1): 7-12

85. Witlin A.G., Sibai B.M. Magnesium sulfate therapy in preeclampsia and eclampsia. Obstet Gynecol 1998; 92 (5): 883-889 2222 22 292.

86. Young G.L., Jewell D. Interventions for leg cramps in pregnancy. Cochrane Database Syst Rev 2002; (1): CD000121

Опубліковано з дозволу адміністрації Російського Медичного Журналу.



...


2 (0,84723)