Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/g/gold/i-medic.com.ua/public_html/engine/classes/templates.class.php on line 68 Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/g/gold/i-medic.com.ua/public_html/engine/classes/templates.class.php on line 72 Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/g/gold/i-medic.com.ua/public_html/engine/modules/show.full.php on line 292 Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/g/gold/i-medic.com.ua/public_html/engine/classes/templates.class.php on line 64 Труднощі діагностики поєднання туберкульозу і раку легені. Лікування туберкульозу при раку легені.
Медичні статті » Пульмонологія » Труднощі діагностики поєднання туберкульозу і раку легені. Лікування туберкульозу при раку легені


При рентгенологічному дослідженні хворих туберкульозом і раком легені лише у 79% картина патологічного процесу не давала основакій запідозритиприєднання раку легені до наявного туберкульозу. У 152% хворих її можна було розцінити двояко: або як загострення туберкульозу, або як приєднання до нього раку. У решти 769% виявлялися рентгенологічні ознаки, характерні для периферичного або центрального раку, а нерідко і для його ускладнень або метастазів у внутрігрудного лімфатичні вузли, легені і кістки. При ретроспективної оцінки даних у динамічно Простежена хворих рентгенологічне відображення пухлини абоїї ускладнень у 921% мало місце до надходження в клініку і було документовано рентгенограмами у 539% хворих за 3 міс, у 166% - за 6 у 173% - за 12 місяців і у 122 % - за 1-2 роки і більше до встановлення діагнозу раку легені.

Аналіз цих матеріалів показав, що имевшаяся у більшості хворих клінічна та рентгенологічна симптоматологія легеневого процесу часто тлумачилася неправильно і оцінювалася як проявтільки туберкульозного процесу (28%), його рецидиву (381%) або непухлинних і нетуберкульозних захворювань (139%). Впевнене припущення про наявність поєднання раку та туберкульозу було висловлено лише у 122% хворих. В результаті цього хворі на рак легені при його поєднанні з туберкульозом поступали в клініку в 544% при наявності вже III і IV стадій пухлинного процесу, що, природно, різко утрудняло чи робило неможливим хірургічне лікування. У той же час ретроспективна оцінкаклініко-рентгеіологіческіх даних показала, що при більш ретельному їх вивченні можна було в багатьох випадках уникнути запізнілу діагностику.

Аналізуючи причини пізнього виявлення раку у спостерігалися хворих на туберкульоз, ми переконалися, що вони пов'язані з недостатньо уважним вивченням клініко-рентгено-лабораторних матеріалів і неповним використанням сучасних інструментальних і біопсіческіх методів дослідження.Застосування останніх у надійшли в клініку хворих дозволило встановити, що високорезультативним при виявленні раку є: бронхоскопія в поєднанні з біопсією переважно при центральній його формі (702%); катетеризація периферичних бронхів з аспіраційної біопсією головним чином при периферичної його формі (80%) та інші біопсіческіе методи (551%). Нерідко їх використання було основним засобом верифікації раку і його гістологічної структури. Лише у 43% хворих черезоб'єктивних труднощів діагноз первинного раку, що сполучається з туберкульозом легень, був встановлений тільки в результаті операції (36%) або на секцій (07%).
В інших випадках клінічна діагностика цих захворювань виявилася можливою ще до операції або летального результату.

Наведені дані свідчать про велике значення обговорюваноїпроблеми, у вирішенні якої повинні зіграти роль подальше удосконалення та практичне освоєння різних способів ранньої діагностики раку.

Тим самим відкриваються шляхи і для успішного лікування хворих, Які страждають одночасно на рак і туберкульоз органів дихання. Ще не так давно багатьом таким хворим відмовляли в оперативному втручанні або навіть в паліативних методах терапії, побоюючись можливого загострення і швидкогопрогресування туберкульозу. Однак з плином часу ситуація в цьому відношенні істотно змінилася. При обмеженому поширенні пухлинного процесу, особливо при периферичному раку, тепер все частіше роблять більш економні операції, які не викликають виражених порушень дихання і кровообігу.

Разом з тим при своєчасно і правильно застосованої антибактеріальної терапії, Як ми переконалися на нашому досвіді, убагатьох випадках можна не тільки попередити загострення або рецидив туберкульозу, а й досягти його затихання або навіть лікування. Неодмінною умовою при цьому повинна бути досить тривала і контрольована туберкулостатичну терапія як в до-, так і в післяопераційному періоді.

Той же принцип слід реалізувати з метою профілактики спалаху туберкульозу при застосуванні променевого або протипухлинного хіміотерапевтичного лікування незалежно від того, призначається воно як самостійний метод терапії, або як додатковий до оперативного втручання.

Очевидно, що тільки при узгодженої лікувальної тактики фтизіатра, онколога, хірурга і радіолога може бути досягнутий відповідний ефект і тим самим збережена або продовжена на тривалий термін життя хворих, що страждають на рак і туберкульоз органів дихання. Поряд з цим виявлення хворих з найбільш ранніми і обмеженими формами туберкульозу легенів і їх повноцінне лікування будуть, безсумнівно, сприятиме одужанню з мінімальними залишковими морфологічними змінами, що слід розцінювати як одна з умов профілактики раку органів дихання.

Отже, нами викладено основні питання етіології, патогенезу, клініки, а також принципи терапії та профілактики туберкульозу органів дихання. Кожен з них - дуже важлива і по суті самостійна проблема. І все ж найбільше значення, на наш погляд, набуває діагностика та диференціальна діагностика цієї хвороби. Адже назавжди збережеться в силі основний постулат медичної науки і практики - хто добре і, додамо, своєчасно розпізнає хвороба, той добре її лікує. Однак у сучасну епоху, коли змінилася і ускладнилася клінічна картина туберкульозу, при вирішенні цього завдання нерідко зустрічаються певні труднощі. Вони посилюються ще і тим, що з майже 500 відомих захворювань органів дихання багато дуже схожі на туберкульоз. Звичайно, навіть висококваліфікованому і досвідченому інтерніста нелегко розібратися в цій мозаїчної і різноманітною патології, яка стала предметом сучасної пульмонології.

Але до цього слід прагнути кожному терапевта, педіатра, рентгенологу і перш за все фтизіатра, який вельми часто зустрічається з різноманітної легеневою патологією. Ось чому формування нового профілю лікаря - фтізіопульмонологіі - веління часу. Недарма до цього прагнуть багато практичні працівники диспансерів, лікарень, клінік і санаторіїв. Якщо дана книга виявиться їм в якійсь мірі корисною, автор буде вважати своє завдання виконаним.



...


2 (0,36993)